Тахеометрична зйомка місцевості. Суть та призначення тахеометричної зйомки. Тригонометричне нівелювання

Лекція № 6. Тахеометрична зйомка місцевості

План лекції:

1.  Суть та призначення тахеометричної зйомки. Тригонометричне нівелювання.

2.  Вимірювання відстаней нитяним далекоміром. Визначення коефіцієнта далекоміра.

1. Суть та призначення тахеометричної зйомки. Тригонометричне нівелювання.

Тахеометрія (від грецької:  tachys - швидкий і metric - вимірюю) - це один з видів топографічної зйомки, коли спільно визначають планове і висотне положення точок місцевості, що знімаються. Вимірювання виконують теодолітами - тахеометрами.

Станція- це точка, над якою встановлений прилад. Точка, по­ложення якої визначається під час зйомки за встановленою на ній тахеометричною рейкою, називають рейковою точкою (зйомочним пікетом).

Суть тахеометричної зйомки полягає в тому, що зі станції одночасно визначають три просторові полярні координати: горизонтальний кут β, р, який відраховується за лімбом горизонтального круга, вертикальний кут (кут нахилу) V , який відраховується за лімбом вертикального круга, і віддаль D від станції до рейкової точки, що вимірюється віддалеміром

Горизонтальне прокладення d і перевищення h обчислюють. При застосуванні електронних та номограмних тахеометрів горизонтальне прокладення і перевищення (висота точки) можуть бути отримані безпосередньо на станції. Метод тахеометрії передбачає , що шукані точки місцевості є доступними для вста­новлення тахеометричної рейки.

Зйомочна основа тахеометричної зйомки є топографічною, тобто положення зйомочних точок визначено трьома координатами X, Y та Н. Планове положення цих точок визначається прокладанням теодолітних ходів, геодезичними засічками та ін. Висотне положення зйомочних точок визначається геометричним нівелюванням технічної точності або тригонометричним нівелюванням

Під час тахеометричної зйомки щільність пунктів зйомочної мережі повинна забезпечувати можливість прокладення тахеометричних ходів.

Теодолітні ходи, висоти вершин яких визначаються тригонометричним нівелюванням, називаються тахеометричними.

При зйомці у масштабі 1:1000 їх максимальна довжина не повинна перевищувати 300 м, максимальне число ліній - не більше 3. Сторони тахеометричних ходів можуть бути виміряні мірними стрічками і віддалемірами. При  зйомці у масштабі 1:500 лінії ви­мірюють мірними стрічками.

      Кути в тахеометричних ходах вимірюють одним повним прийомом. При цьому кутові нев'язки у тахеометричних ходах не повинні перевищувати :

де п - кількість кутів у ході.

Допустимі лінійна fl_доп і висотна fh_доп нев'язки визначаються

за формулами:

де Р - довжина ходу в сотнях метрів; N - число ліній в ході.

Тахеометрична зйомка застосовується: як основний вид топографічної зйомки в крупних масштабах

 (1:5000 - 1:500); для зйомки невеликих ділянок, вузьких смуг місцевості під час вишукувань залізниць та автомобільних шляхів, високовольтних ліній передач, трас трубопроводів і т.п. Тахеометрична зйомка застосовується у поєднанні з іншими методами топографічної зйомки: наземної та повітряної стереотопографічної , теодолітної , мензульної та ін.

Тригонометричне нівелювання

Тригонометричне нівелювання виконується з метою створення висотної основи для топографічних зйомок і при розв'язанні різних інженерних задач.

Тригонометричне нівелювання застосовують для визначення висот пунктів наприклад, в гірській місцевості, де геометричне нівелювання є трудомістким. За допомогою тригонометричного нівелювання можна передавати висоти на великі віддалі.

Для визначення перевищення "h" між точками А і В (Рис. 1) в точці А установлюють теодоліт а в точці В - рейку або віху.

Вимірюють кут нахилу "v" і лінію АВ, а потім обчислюють горизонтальну проекцію "d"', міряють висоту інструмента "i'" і висоту віхи "l". Після цього обчислюють перевищення. Відповідно з рисунком: h'+і=h+l; h=h'+i-l; h'=dtgv; h=dtgv+i- l.Якщо в точці В установлена рейка і виміряна віддалемірна віддаль "D", тоді h' = 1/2Dsin2v; h =1/2Dsin2v+i-l

При віддалях між точками А і В більших за 300 м в виміряні перевищення вводять поправку за кривину Землі і рефракцію.

h=dtv + i + f-l; f=0.42 d²/R,

де R - радіус кривини Землі.

Радіус кривини Землі - R=637.1.11 км.

     Добуток dtgv обраховують за спеціальними таблицями, які називаються таблиці висот або таблиці перевищень. Якщо ж на рейці відкласти відрізок рівний висоті інструменту і, та направити візирну вісь труби теодоліту на точку, що знаходиться на висоті інструменту, то i=l і формулуа матиме вигляд вид: