3.6. Гаряче водопостачання
3.6.1.Системи і схеми гарячого водопостачання
Система гарячого водопостачання забезпечує безперебійну подачу води споживачам температурою від 50ºС до 75ºС.
В залежності від призначення системи гарячого водопостачання поділяють на господарсько-побутову і виробничу. Іноді ці дві системи об’єднують в одну.
Системи гарячого водопостачання бувають місцевими і централізованими.
Місцеві системи будують в невеликих будівлях, де нагрів води здійснюється самим споживачем або групою споживачів. Вода з системи холодного водопостачання подається в пристрій для нагрівання води (місцевий водонагрівач), а потім в гарячому стані надходить до місця її використання (змішувач, кран гарячої води).
Централізовані системи гарячого водопостачання будують при наявності потужних джерел тепла (ТЕЦ, районна або квартальна котельна). Такі системи будуються з тих же елементів що і системи холодного водопостачання крім того ще додаються пристрої для нагрівання води та циркуляційна мережа для зворотної води з циркуляційними насосами. Ці системи знайшли більш широке застосування тому що вони більш економічні, прості в експлуатації та обслуговуванні.
Схема системи, кількість елементів в системі та їх взаємне розташування залежить від режиму споживання води, типу пристрою для її нагрівання, величини системи і т. п.
За конструкцією системи центрального водопостачання бувають відкритого і закритого типу.
В відкриті системі центрального гарячого водопостачання (система з безпосереднім відбором води з теплової мережі) вода нагрівається безпосередньо в котлах, які розташовані в котельні, і по тепловій магістралі подається споживачу. Причому частина гарячої води йде на опалення а частина витрачається споживачем. Охолоджена вода в системі опалення повертається по зворотній магістралі до котлів.
Дана схема проста і довговічна в роботі тому що використовується добре очищена вода. В котлах нагрівають тільки добре очищену воду з метою попередження накипу на стінках.
Недоліком є те що потрібна велика потужність установок для водопідготовки.
В закритих системах гарячого водопостачання теплота від котлів передається теплоносію (вода або пара), який по тепловій мережі надходить до нагрівача води, де відбувається теплообмін – теплоносій передає тепло (нагріває) холодну воду з мережі холодного водопостачання. Тобто теплоносій має свій контур циркуляції а вода для споживачів рухається по окремій магістралі.
Недоліком закритої системи гарячого водопостачання є необхідність мати теплообмінний водонагрівач та додаткову теплову магістраль теплоносія.
Але цей недолік повністю покриває витрати на водопідготовку при відкритій системі і крім того споживач отримує гарячу воду питної якості з міського водогону.
Гаряче водопостачання (ГВП) — важливий фактор, від якого залежить комфортність санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності людини.
Останніми роками наслідки неякісного централізованого ГВП особливо гостро відчувають мешканці багатоквартирних будинків. А більшу частину року вони взагалі не отримують гарячої води. Це пов'язано з тим, що в неопалювальний період котельні більшості тепломереж відключені через відсутність коштів на приготування та подачу гарячої води. Незадовільний стан централізованого ГВП спричинений високою вартістю таких систем і завищеними (у два-три разів тарифами для споживачів, які не встановили квартирних лічильників гарячої води. Підприємства тепломереж не мають фінансових можливостей організувати цілорічну подачу гарячої води ще й через те, що дуже багато споживачів вчасно не оплачують їх послуги. Від цього найбільше потерпають мешканці, які мають лічильники гарячої води та вчасно за неї розраховуються.
Існує декілька способів покращити або відновити якісне гаряче водопостачання у багатоквартирних будинках. В містах, де централізоване ГВП діє цілорічно, необхідно встановити лічильники гарячої води. Вони стимулюватимуть споживачів до раціонального споживання води, а отже, сприятимуть значному зменшенню її витрати (до 60%). За таких умов мешканці сплачуватимуть кошти тільки за реально використану гарячу воду, а це — потужний фактор, який змусить підприємства тепломереж розпочати модернізацію свого обладнання та вжити дієвих заходів, спрямованих на ліквідацію втрат гарячої води по цілому технологічному циклу.
Сучасні технології дозволяють організувати автономне ГВП — значно дешевше та якісніше для споживачів — у багатоквартирних будинках з централізованим водопостачанням.
3.6.2. Пристрої для нагріву води
Одним з ефективних способів організації ГВП у багатоповерхових будинках є впровадження автономних дахових котелень, здатних забезпечити і опалення, і гаряче водопостачання. Така система дозволить використовувати в старих будинках, після незначної реконструкції, існуючу мережу централізованого ГВП. На потреби гарячого водопостачання, як правило, працюють один або декілька котлів автономної газової котельні. Обладнані сучасними теплообмінниками та пристроями автоматичного регулювання, вони дають змогу забезпечити всіх споживачів будинку гарячою водою порівняно низької вартості.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
