Вентиляційне устаткування. Будова пристроїв для збору зовнішнього повітря

1.7. Вентиляційне устаткування

Кожна вентиляційна система складається з окремих елементів

Припливні вентиляційні системи складаються з таких елементів: 1) пристрою для забору зовнішнього повітря; 2) пристрою для очистки повітря від механічних забруднень; 3) пристрою для нагрівання повітря; 4) пристрою для зволоження повітря; 5) повітропроводів по яким повітря подається до приміщення; 6) збудника руху повітря; 7) пристрою для регулювання кількості та швидкості руху припливного повітря; 8) запірно регулюючих пристроїв.

Витяжні вентиляційні системи складаються з таких елементів: 1) пристрою для забору повітря, яке видаляється з приміщення; 2) повітропроводів, по яким повітря транспортується на зовні; 3) пристроїв для очистки повітря, яке видаляється на зовні; 4) збуднику руху повітря; 5) пристрою, який забезпечує запроектований викид повітря в атмосферу; 6) запірно – регулюючої арматури.

Пристрій для забору зовнішнього повітря (мал.1.7) виконується в вигляді отворів в стіні або в вікні, а також в вигляді повітрозабірних шахт, які встановлюються в середині або на зовні будівлі.

 Шахти іноді будують на відстані від будівлі, для забору більш чистого повітря, коли повітря навколо будівлі забруднене. Повітрозабірні шахти повинні  розташовуватися на відстані по горизонталі -   не менше 15 метрів, по вертикалі – не менше 6 метрів від виходу забрудненого повітря. В припливних вентиляційних системах пристрої для забору зовнішнього повітря та його обробки можуть будувати як припливні камери. Повітря в припливну камеру надходить кріз жалюзійну решітку та клапан, який перекриває канал, коли система вентиляції не працює.

Припливна камера (мал. 1.8) складається з вентилятора, дифузора, гнучких патрубків, калорифера, електродвигуна та обвідного каналу навколо калорифера. Для очистки припливного повітря від механічних домішок, в камері встановлюють фільтри; для підігріву – калорифери; для зволоження – зволожувачі.

 Повітря яке надійшло до камери кріз пристрій для забору зовнішнього повітря, проходить кріз калорифери і підігрівається до потрібної температури. Нагріте повітря всмоктується вентилятором і кріз дифузор подається в мережу повітропроводів, які направляють його до окремих приміщень.

Для очистки повітря вентиляційні системи обладнуються фільтрами. По способу очистки фільтри поділяються на сухі і мокрі .До сухих відносять пилоосадочні камери , сітчасті, паперові та бавовняні фільтри; до мокрих – масляні фільтри і скрубери. Щоб правильно вибрати фільтр, потрібно знати, який пил та скільки його знаходиться в повітрі, а також ступінь його очистки.

Пил поділяють на мілкий з розміром пилинок до 100 мкм, середній – до 200 мкм та крупний – більше 200 мкм. Пил буває сухий (кварцовий, пісчаний і т. п.), липкий (сажа) та волокнистий (бавовняний, азбестовий і т. п.).

Ступінь очистки повітря, %, визначають як відношення маси пилу, який  осів в фільтрі, G₁, до всієї маси пилу в повітрі, що надійшов до фільтра, G₂: 

Е = %.                                  (1.29)

В очищеному повітрі може бути малий вміст пилу – до 50 мг в 1 м³, середній – до 500 мг/м³ і високий -  більше 500 мг/м³.

Очистка повітря буває груба, при якій мілкий та середній пил не затримується фільтром; середня, при якій затримується крупний та середній пил і тонка, коли вловлюються  також і мілкий пил.

Для нагріву повітря в припливних вентиляційних системах застосовуються калорифери: КВ, теплоносій вода, і КП, теплоносій пара.

Виготовляють калорифери 5 моделей: сама мала (СМ), мала (М), середня (С), велика (Б) і сама велика (СБ).Кожна модель поділяється на 12 номерів, які визначають приєднувальні розміри та величину  площі поверхні нагріву.

По характеру руху теплоносія калорифери бувають: одноходовими, коли теплоносій рухається тільки в одному напрямку, и багатоходовими, коли теплоносій декілька разів змінює напрямок руху. Одноходові калорифери мають діагональне, а багатоходові одностороннє приєднання штуцерів.

По конструкції оребреної поверхні розпізнають пластинчасті та спірально-навивні калорифери. Зовнішня оребрена поверхня калорифера має антикорозійне цинкове покриття, яке одночасно покращує тепловіддачу.

В умовне позначення калорифера  входить назва типу, моделі, помер та  тип конструкції оребреної поверхні. Наприклад, калорифер КВС-10-П, означає що це калорифер в якого теплоносій вода, середньої моделі, номер 10, оребрення- пластинчасте.