Найефективнішими для таких систем є теплообмінники типу ТТАІ виробництва севастопольського підприємства "Теплообмен" — тонкостінні теплообмінні апарати, інтенсифіковані за ТУ 551.М.Т.065113-001-93. За техніко-економічними показниками (малі габарити, маса та гідравлічний опір) ТТАІ не мають зарубіжних аналогів й є набагато ефективнішими, меншими й дешевшими за поширені імпортні пластинчасті теплообмінники. Переваги ТТАІ над типовими кожухотрубними теплообмінниками ще значніші (таблиця 3.2.).
Типорозмірний ряд ТТАІ становить 4000 одиниць і включає теплообмінники, які забезпечують подачу від 0,39 до сотень кубометрів гарячої води на годину.
Один з найменших апаратів ТТАІ розрахований на подачу 0,5 м3/год, має вагу 3 кг, діаметр корпуса 25 мм, довжину 2,4 м. Інший, значно потужніший, забезпечує подачу 50 т/год гарячої води (2 Гкал/год), має вагу 70 кг, розміри 2,4x0,15x0,2 м, тобто значно менші від типового кожухотрубного аналога вагою 970 кг та розмірами 4,8x0,25x1,2 м (рис. 3.11.).
Безумовними перевагами апаратів ПАЇ є: здатність до самоочищення від накипу, виняткова довговічність (виготовлені з нержавіючої сталі або титану), розбірність конструкції, що спрощує їх обслуговування.
При застосуванні автономних котелень для гарячого водопостачання багатоквартирних будинків споживачі обліковують спожиту воду індивідуальними лічильниками. Як показує практика, оплата за гарячу воду з таких систем у три-чотири рази менша, ніж з комунальних тепломереж.
Таблиця 3.2. Порівняльні показники різних типів теплообмінників потужністю 250 кВт
Тип теплообмінника |
Площа теплообміну, м2 |
Об'єм теплообмінного простору, м3 |
Необхідна площа теплопункту, м2 |
Вартість теплообмінника, тис грн. |
Вартість монтажу теплообмінника, тис грн. |
Вага, кг |
ТТІ з високою щільністю теплового потоку |
3,0 |
0,014 |
0 |
5,4 |
0,1 |
5,0 |
Пластинчастий ТОПР |
4,7 |
0,059 |
0,88 |
7,9 |
0,5 |
65,0 |
Кожухотруб-ний з латунними трубками (традиційного зразка) |
17,2 |
0,181 |
1,26 |
4,9 |
1,1 |
450,0 |
Рис. 3.11. Порівняльні розміри теплообмінника ТТАІ
потужністю 2 Гкал/год та аналогічного ножухотрубного традиційного зразка
1 - теплообмінник
по ОСТ 34-588-68
2 - теплообмінник ТТАІ.
Дуже вигідно використовувати також додаткові сонячні водонагрівальні установки, які влітку зменшують витрату газу для ГВП на 70-90%. Вартість такої установки площею 100 м2 вітчизняного виробництва становить 70-80 тис грн., а термін окупності — три-чотири роки.
Крім автономних газових котелень, для організації ГВП в багатоквартирних будинках влітку можна застосовувати електроводонагрівачі, їх варто вмикати в нічний час, використовуючи найдешевший нічний тариф на електроенергію та акумулюючи гарячу воду в баках-резервуарах для її подачі протягом дня. Вартість гарячої води при такому способі ГВП у півтора-два рази менша, ніж у централізованих тепломережах.
Існує два варіанти реалізації центрального автономного ГВП багатоквартирного будинку. Один із них менш вигідний по оплаті за гарячу воду, якщо таку систему буде монтувати, обслуговувати й експлуатувати підприємство місцевої комунальної тепломережі. При цьому завищені тарифи на централізоване ГВП будуть чинними і для споживачів нової системи, оскільки вони затверджуються для всього підприємства.
Автономні центральні системи ГВП, виконані за власний рахунок мешканців або встановлені в кооперативних будинках, дозволяють значно знизити тарифи та отримувати гарячу воду доброї якості. Обслуговувати такі системи можуть підприємства, які мають спеціальні дозволи і ліцензії.
Повну незалежність від централізованих джерел ГВП здатні забезпечити водонагрівачі, призначені для окремих помешкань. У багатоквартирних будинках з централізованою системою ГВП, яка працює сезонно або й взагалі не працює, а забезпечити центральне автономне гаряче водопостачання мешканців цілого будинку неможливо насамперед через соціально-психологічні й матеріальні фактори, деякі споживачі застосовують індивідуальні квартирні апарати для приготування гарячої води. Однак встановити традиційний газовий водонагрівач у кожній квартирі багатоповерхового будинку часом складно через відсутність додаткових димових каналів (зазвичай такі споруди обладнані тільки вентиляційними каналами). Тому при виборі обладнання для автономного квартирного ГВП необхідно цей факт одразу врахувати.
Нині мешканці багатоповерхових житлових будинків найчастіше встановлюють газові водонагрівачі з примусовим виведенням продуктів згорання через зовнішню стіну — турбоколонкиі двофункційні турбокотли — в основному зарубіжних виробників: Viessmann,VaiUant GmbH, Robert Bosch GmbH, Теrmоmах та інших.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.