Вважаючи різниці випадковими похибками, можна сподіватися, що при достатньо великій кількості подвійних вимірювань сума їх буде близькою до нуля. Якщо ж це спостерігається, то можна допустити, що у вимірюваннях є систематичні похибки.
Відношення δ = [а]/п є виразом у середньому систематичної похибки у одній різниці вимірювань.
Виключивши величину систематичної похибки з різниць, одержимо нове значення: δ1 = α1 - δ; δ2 = α2-δ; δ3=α3-δ;....δn = αn - δ.
а середню квадратичну похибкою одного вимірювання - за формулою:
Приклад визначення
№ в-нь |
Вимірювання |
α |
α2 |
|
КП |
КЛ |
|||
1 |
186052'31" |
186052'56" |
+25 |
625 |
2 |
232040'25" |
232040'43" |
+18 |
324 |
3 |
98027'49" |
98027'34" |
-15 |
225 |
4 |
286051'57" |
286051'48" |
-9 |
81 |
5 |
328049'29" |
328049'41" |
+12 |
144 |
6 |
46024'56" |
46024'19" |
-27 |
729 |
α=+4 α2=2128
Середня квадратична похибка однієї пари вимірювань:
Індивідуальні завдання для самостійних розрахунків.
№ вимірювань |
Результати вимірювань довжини лінії, l |
Δ=l-x |
Δ2 |
1 |
195,02 |
+2 |
4 |
2 |
195,01 |
+1 |
1 |
3 |
194,99 |
-1 |
1 |
4 |
195,00 |
0 |
0 |
5 |
194,98 |
-2 |
4 |
6 |
195,01 |
+1 |
1 |
7 |
195,02 |
+2 |
4 |
8 |
194,97 |
-3 |
9 |
9 |
194,99 |
-1 |
1 |
10 |
195,01 |
+1 |
1 |
11 |
194,98 |
-2 |
4 |
12 |
195,02 |
+2 |
4 |
13 |
194,99 |
-1 |
1 |
14 |
195,01 |
+1 |
1 |
15 |
195,03 |
+3 |
9 |
16 |
194,98 |
-2 |
4 |
17 |
194,99 |
-1 |
1 |
18 |
194,98 |
-2 |
4 |
19 |
195,02 |
+2 |
4 |
20 |
195,01 |
+1 |
1 |
n=2 |
Дійсне значення х=195,00 |
Σ+випадків=10 Σ-випадків=9 |
Σ=59 |
де , Δ - похибка одного вимірювання;
n - кількість вимірювань.
Отже
Використовуючи формулу mграничне =2m=3,40 см, перевіримо на даному ряді вимірювань властивості випадкових похибок. Найбільша похибка у наведеному прикладі 3,40 см. Цим підтверджується перша властивість випадкових похибок: випадкові похибки не можуть перевищувати за абсолютним значенням визначеної межі.
Позитивних похибок у даному ряді вимірювань 10, від'ємних - 9, тобто кількість позитивних і від'ємних похибок приблизно порівно, а це підтверджує другу властивість випадкових похибок: у масиві вимірювань позитивні і від'ємні похибки зустрічаються порівну.
У даному прикладі мали похибки, які не перевищують m, зустрічаються у 10 випадках, тобто у половині вимірювань, а похибки які перевищують 2m, тобто 3,40 см, взагалі відсутні і це підтверджує третю властивість випадкових похибок: малі за абсолютним значенням похибки зустрічаються значно частіше ніж великі.
Індивідуальні завдання для аудиторних занять.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.