Визначення пропускної здатності регуляторів тиску газу. Призначення, принцип дії, настроювання, особливості настроювання комбінованих регуляторів тиску газу

Страницы работы

Содержание работы

Тема 1Підбір регуляторів тиску.

1.  Визначення пропускної здатності регуляторів тиску газу

Пропускну здатність регуляторів тиску прямої дії і пілотних регуляторів тиску непрямої дії для умов, відмінних

від вказаних у заводських характеристиках в об'ємних оди­ницях, приведених до нормальних умов, при тиску газу пе­ред регуляторами більше 9800 Па (1000 мм вод. ст.) визна­чають за формулою:

де Q — об'ємна витрата газу через регулювальний клапан при нормальному стані, м3/год;

F — площа прохідного пе­рерізу клапана, cm2;

k — коефіцієнт витрати, що характери­зує втрати тиску і звуження струмини при проходженні га­зового потоку через дросельний пристрій (див. нижче);

Рі— абсолютний початковий тиск перед дросельним клапаном, кг/см2 (Па);

j — коефіцієнт, який залежить від співвідно­шення Рг/Рі і визначається за табл. 6;

Рг — абсолютний кінцевий тиск за дросельним клапаном, кгс/см2 (Па); r0 — густина газу при 0 °С (273,16К) і 760 мм рт. ст. (101 320 Па), кг/м3.

Для кожної конструкції клапана і сідла регулятора, а також їх взаємної установки в корпусі значення kвизнача­ють експериментально.

При розробці нових конструкцій коефіцієнт kприйма­ють за даними, наведеними нижче.

При тиску  газу перед  регулятором до 1000 мм вод. ст.

(9800 Па) пропускну здатність регуляторів розраховують, використовуючи рівняння:

де Q— об'ємна витрата газу через регулювальний клапан при нормальному стані, м3/год;

F— площа прохідного пе­рерізу клапана, cm2;

k— коефіцієнт витрати, що характе­ризує витрати тиску і звуження струмини при проходженні газового потоку через дросельний пристрій;

DР — перепад тиску на регуляторі (Рі—Рг), мм вод. ст. (Па);

Рі — по­чатковий (вхідний) тиск перед дросельним клапаном, мм вод ст. (Па);

Р2 — кінцевий (вихідний) тиск за дросельним клапаном, мм вод. ст. (Па);

 rі — густина газу на вході в ре­гулювальний клапан, кг/м3.

де r0 - густина газу при 0 °С (273,16 К) і 760 мм рт. ст. (101 320 Па); Во — атмосферний тиск рівний 10333 мм вод. ст   (101 269 Па); t— початкова температура суміші газу,  °С (К).

Для створення нормальних умов роботи регулятора тис­ку, коли положення клапана знаходиться в області регулю­вання, розрахункова продуктивність його повинна бути приблизно на 20 % більше необхідної максимальної продук­-
тивності регулятора. Тому регулятор рекомендується під­бирати так, щоб він був завантажений, при необхідній про­дуктивності не більше, чим на 80 %, а при мінімальній ви­траті — не менше, ніж на 10 %:      

            

де Q— розрахункова пропускна здатність регулятора, м3/год;

Q' — необхідна максимальна продуктивність регуля­тора, м3/год;

Q" — необхідна мінімальна продуктивність ре­гулятора, м3/год.

При дотриманні цих рекомендацій регулювальний кла­пан ніколи не буде знаходитися в своїх крайніх положеннях.

Контрольні питання

1. Для чого призначений регулятор тиску газу?

2.  Як розподіляють регулятори тиску газу за принципом дії, кон­струкцією дросельного органу?

3.  Основні критерії визначення пропускної здатності регуляторів тиску газу?

Тема 2 Газобалонний регулятор

1. Призначення, конструкція, принцип газобалонного регулятора тиску „Балтика-1”.

Регулятор тиску «Балтика-1».

     Двоступеневий регулятор тиску призначений для зниження і стабілізації тиску парів зрідженого газу (рис. 1). В регуляторі ступінь нерівномір­ності регулювання значно знижена завдяки двоступеневій системі регулювання. Клапан запірно-регулювальний типу КБ-1 або КБ-2, має у нижній частині хвостовик для з'єдна­ння з газовим балоном і поставляється споживачу вкруче­ним у балон. У верхній частині клапана КБ-1 є кільцева про­точка для входу шариків 29 замка регулятора і ущільню­вальне кільце 6 для забезпечення герметичного з'єднання клапана А з регулятором Б. Регулятор обладнаний штуце­ром для з'єднання з приладами за допомогою газопроводу. Рукоятка 17, що розташована у верхній частині регулятора дає можливість відкривати або закривати доступ газу з ба­лона до приладів. При роботі регулятора газ з балона над­ходить через зазор клапана 5, який автоматично регулю­ється штоком 26, зв'язаним з мембраною 25. В результаті чого тиск під мембраною 25 установлюється 1,5—2 кг/см2 (1,471—1,96-105 Па).      Потім газ надходить під мембрану 21, що регулює зазор клапана 9 за допомогою штока 16 і важе­ля 11. Тиск газу під мембраною 21 і на виході регулятора стає стабільним і не залежить від величини витрати газу.

Рис.1. Регулятор тиску «Балтика» з клапаном КБ-1.

1 — штуцер; 2, 8, 13, 14, 23, 27 — пружини; 3, 12 — чашки; 4, б, 7 — корпуси: 5, 9 — клапани; 6 — кільце ущільнення; 10, 15 — осі; 11 — важіль; 16, 26 — штоки; 17 — рукоятка; 18 — кришка; 19 — сідло; 20 — тарілка; 21, 25 — мем­брани;

22 — ущільнювач.

Контрольні питання

1.  Основні вимоги до регуляторів тиску газу.

2 . Основні елементи регуляторів тиску прямої дії. їх конструктивні особливості. Переваги і недоліки.

3. Які фактори впливають на вибір регулятора тиску?

4. Принцип дії регуляторів РДГ-6, РДГ-8 і «Балтика-1». Переваги і недоліки.

Тема 3   Комбіновані регулятори тиску.

1. Призначення, принцип дії, настроювання, особливості настроювання комбінованих регуляторів тиску газу.

Похожие материалы

Информация о работе