Бусольна зйомка. Вимірювання магнітних азимутів і румбів. Складання плану за наслідками бусольної зйомки, страница 4

Робота ця виконується в такій послідовності.

У кожній вершині полігону (на мал. 86,а він зображений пунктирними лініями), що не замкнувся, проводять лінії, паралельні лінійній нев'язці 1—1', але що йдуть в напрямі, зворотному нев'язці, тобто в напрямі від точки 1' до точки 1. Ці напрями показані на малюнку стрілками.

Величину зсуву кожної вершини найпростіше визначити графічним методом. Для цього поряд з побудованим полігоном (рис.86, 6)

проводять пряму лінію, на якій в масштабі більш крейдою, ніж масштаб плану, відкладають послідовно всі сторони ділянки і отримують пряму 1—1, рівну периметру полігону. На перпендикулярі, настроєному в кінці цієї прямої, відкладають в масштабі плану абсолютну лінійну нев'яку 1—1' і сполучають отриману точку 1'з початковою. Після цього з точок 2, 3 ... настроюють перпендикуляри до перетину з похилою лінією 1—1', відрізки 2—2', 3—3' ... є шуканими величинами зсуву відповідних точок полігону.

Величини зсуву є частинами лінійної нев'язки і їх можна також обчислювати за формулою

де  δ — величина зсуву даної точки в м; Р_S — периметр всього полігону; Р_с — відстань від даної njxки до початкової.

Послідовно сполучаючи прямими лініями знов отримані крапки, включаючи точку 1, утворюють замкнутий багатокутник — пов'язаний полігон (на мал. 86 він показаний суцільними лініями).

Нанесення ситуації і оформлення плану

Нанесення ситуації на план. План бусольної зйомки теж складається з дотриманням основного принципу геодезії: від загального до часткового. Спочатку на папір описаним вище способом накладають і пов'язують межу ділянки,

після чого, прийнявши вершини його за опорні точки, наносять відносно їх за даними абрису внутрішню ситуацію ділянки. При цьому нанесення точок ситуації на план виконується тими способами, які були застосовані при зйомці цих контурів, і в тому порядку, який вказаний в абрисі, переходячи послідовно від попередньої лінії до подальшої.

Так, точки, зняті полярним способом і способом зарубок, наносять на план за допомогою транспортира, вимірника і масштабної лінійки. Сумістивши центр транспортира з полюсом і нульовий діаметр з меридіаном, відлічують відповідне градусне значення румба, намічають точку, сполучають її з полюсом прямою лінією і, відкладаючи на ній в масштабі відстань, отримують  положення точки (наколюють її).

При нанесенні точок, знятих способом прямокутних координат, спочатку за допомогою вимірника відкладають на магістралі відстані до підстав перпендикулярів, потім транспортиром будують перпендикуляри і, відклавши в масштабі їх довжини, отримують (наколюють) контурні крапки. Потім, сполучаючи ці крапки плавними кривими лініями (відповідно абрису), утворюють зображення того або іншого контура.

Всі довжини ліній відкладаються за допомогою вимірника і масштабної лінійки.

Оформлення плану. Закінчивши нанесення контурів і окремих крапок, приступають до оформлення плану. Поворотні точки (вершины) полігону позначають кухлями діаметром 1 —1,2 мм і цифрами, сторони полігону — суцільними лініями завтовшки 0,2 мм, контури угідь — точковим пунктиром, а самі угіддя зображають умовними знаками, встановленими для даного масштабу. Точки межі ділянки, де закінчується одне (суміжне) землекористування і починається інше, показують розділовими стрілками і буквами, а найменування цих землекористуванні указують в таблиці йод заголовком «Опис суміжних землекористувань».

Формат паперу для плану беруть з таким розрахунком, щоб після побудови ділянки залишилися чисті поля по 10—20 см з кожного боку; на полях плану розміщують різні написи, таблиці, пояснення і ін. Так, з верхньої частини листа поміщають назву плану (картуш), проти сторін полігону на відстані 1 —1,5 см від них дробом записують румби (у чисельнику) і довжини ліній (у знаменнику). Внизу посередині листа пишуть чисельний масштаб і будують лінійний або поперечний масштаб. У нижньому лівому кутку розміщують таблицю «Опис суміжних земель», а в правом — таблицю земельних угідь, звану експлікацією, дату проведення зйомки і складання плану, прізвища осіб,  що виконували зйомку, склали план і що керували роботами.

План спочатку оформляють в олівці, а потім викреслюють тушшю. Після цього гумкою стирають всі допоміжні лінії (перпендикуляри, розграфку для підписів, вектори полярного способу, промені зарубок і ін.). Остаточний вид плану буде приблизно таким, як показаний па мал. 87.

Для кращої наочності плани часто забарвлюються.