Бусольна зйомка. Вимірювання магнітних азимутів і румбів. Складання плану за наслідками бусольної зйомки, страница 2

Проведення бусольної зйомки, як і всякій іншій, починається з рекогносцировки - попереднього огляду в натурі місцевості, що знімається.

Мал.82. Спосіб обходу

При цьому вибираються поворотні точки (вершини) полігону, які повинні відповідати ряду вимог:

розташовуватися на твердому грунті у видаленні від залізничних ліній, електроліній високої напруги і інших об'єктів, де свідчення магнітної стрілки можуть бути невірними;

бути видимими з попередньою і подальшій вершин полігону;

знаходитися один від одного на відстані не менше 50 м і не більше 200 м, а числа їх не повинне перевищувати 20—25.

Під час рекогносцировки визначається також, який з вживаних чотирьох способів бусольної зйомки — обходу, полярний, зарубок або прямокутних координат (перпендикулярів) — найбільш прийнятний для зйомки межі і внутрішньої ситуації даної ділянки.

Спосіб обходу. Спосіб обходу є одним з основних і застосовується для зйомки витягнутих ділянок, межі яких складаються з прямих ліній.

При цьому способі навколо полігону, що знімається, точки якого заздалегідь закріплені стовпами або кілочками, прокладається замкнутий бусольний хід (мал. 82). Послідовно по ходу годинникової стрілки в кожній вершині полігону встановлюють бусоль і залежно від оцифровки бусольного кільця визначають прямий азимут або румб подальшої сторони і зворотний азимут або румб попередньої сторони. Різниця між прямими і зворотними азимутами кожної лінії не повинна перевищувати 180⁰ ± 0,5°, а між румбами ±0,5°.

Одночасно між вершинами ділянки, які при зйомці називаються станціями, вимірюють внеском довжини сторін в прямому і зворотному напрямах (відносна помилка вимірювання кожної лінії не повинна перевищувати 1/500). Кути нахилу сторін, якщо вони більше 4°, вимірюють екліметром.

Мал. 83. Полярний спосіб

Попутно з прокладкою замкнутого бусольного хода способами зарубок, полярним або прямокутних координат виготовляється зйомка ситуації, прилеглої до найближчих ліній бусольного ходу. Всі результати вимірювань заносяться простим чорним олівцем в польовий журнал (табл.11) і на абрис.

Таблиця  11

Журнал бусольної зйомки

Полярний спосіб. Полярний спосіб зручний для зйомки відкритих ділянок з невеликим числом сторін. Застосовуючи його, бусоль встановлюється в якій-небудь точці (наприклад, точці Р на мал. 83, а), вибраній в середині ділянки і названої полюсом. Потім, послідовно візуючи нульовий діаметр бусольного кільця на віхи, встановлені в характерних точках контура 1, 2, 3 . . ., 6, визначають азимути (румби) ліній, що сполучають полюс з вершинами ділянки А_Р-1, А_Р-2, А_Р-3... Одночасно вимірюють стрічкою довжини ліній Р-1, Р-2, Р-3 , . ., Р-6. Отримані дані, яких цілком достатньо для складання плана ділянки, записують на абрисі в спеціальну таблицю. Іноді для контролю зйомки вимірюють довжини сторін ділянки.

Якщо полярний спосіб застосовується для зйомки внутрішньої ситуації ділянки, межа якої знімається способом обходу, то як полюс береться одна з вершин ділянки (мал. 83,б) і азимути (румби) ліній визначають між полюсом і характерними точками контура, а також вимірюють відстані від полюса до цих точок.

Спосіб зарубок. Цей спосіб (мал. 84) приймається одночасно із способом обходу для зйомки ситуації у відкритій частині ділянки або для визначення місцеположення окремих точок. Так, якщо потрібно встановити, наприклад, положення точок В і D відносно бусольного ходу, то, прийнявши найближчу лінію ходу 5—6 забазис, встановлюють бусоль над крапкою 5 і вимірюють азимути (румби) напрямків 5 — А і 5 — В, а потім переходять з бусоллю в точку 6 і визначають азимути (румби) напрямів 6-А і. 6—5. Якщо по отриманих азимутах (румбам) побудувати напрями на папері, то при перетині відповідних ліній отримаємо шукані точки.

Рекомендується, щоб зарубки були під кутами не менше 30° і не більш 150°.

Спосіб прямокутних координат. Застосування його вимагає, як відомо, наявність екера.

3. Складання плану по результатам бусольної зйомки