Бусольна зйомка. Вимірювання магнітних азимутів і румбів. Складання плану за наслідками бусольної зйомки, страница 3

Поняття про камеральну обробку результатів бусольної зйомки. Камеральні роботи починаються математичною обробкою результатів вимірювань:

—  обчислюються середні значення з прямих і зворотних азимутів (румбів);

—  обчислюються середні значення з подвійних вимірювань сторін;

—  визначаються горизонтальні положення ліній;

—  азимути переводяться в румби (якщо вимірювалися азимути), оскільки накладку бусольного ходу і ситуації краще робити по румбах.

Набутих при цьому значень азимутів, румбів і заходів ліній записують і спеціальну таблицю. Іноді ці дані наносять також на схему знятої ділянки, яка хоч і складається без дотримання масштабу, але дає наочне уявлення про виконану роботу і полегшує складання плану.

Після математичної обробки приступають до графічних робіт, виконаним за допомогою транспортира, вимірника, масштабної лінійки, трикутника, дерев'яної лінійки, олівців і іншого креслярського приладдя в наступному порядку:

— накладка бусольного ходу по румбах;

—  ув'язка бусольного ходу;

—  нанесення ситуації;

—  оформлення плану.

Накладка полігону по румбах. Накладка полігону починається з того, що через середину листа паперу, призначеного для складання плану, проводять

З

Мал.85. Побудова румбів

 тонко заструганим твердим олівцем чітку вертикальну лінію, яку умовно приймають за напрям меридіана. Після цього легким уколом голки вимірника позначають першу точку (вершину) полігону, положення  вибирається довільно, але з таким розрахунком, щоб полігон розмістився симетрично щодо країв листа. Щоб легше знаходити місто уколу, його обводять олівцем і поряд ставиться цифра, що позначає номер точки.

Потім будують лінію 1—2 по її румбу, Для цього транспортир укладають так, щоб центр його і градусний відлік румба на дузі співпали з меридіаном, підстава йшла по напряму шуканої точки. На мал.85 показані всі чотири можливі напрями. До підстави транспортира обережно прикладають трикутник (його положення позначене цифрою І), а до нього — лінійку. Обережно прибравши транспортир убік, пересувають трикутник уздовж нерухомої лінійки до тих пір, поки катет, який був прикладений до транспортира, не поєднається з першою точкою полігону (на мал.85 це положення позначене цифрою ІІ, а сам трикутник — пунктирними лініями). Прокреслена по цьому катету лінія і буде шуканим напрямом, па якому від початкової точки відкладають в масштабі довжину першої сторони і отримують точку 2. Її, як і першу точку, позначають уколом, кружком і цифрою.

Аналогічно будують решту всіх сторін полігону.

Лінійна нев'язка. Унаслідок випадкових помилок, допущених при вимірюванні на місцевості і при накладці бусольного ходу на папір, кінець останньої лінії зазвичай не поєднується з початковою точкою полігону, а розташовується де-небудь поблизу неї. На мал. 86 пунктирними лініями показаний накладений по румбах полігон, який не замкнувся на відрізок 1—1. Цей відрізок називають абсолютною лінійною нев'язкою fабс, величину якої в метрах визначають вимірником за масштабом плану. Лінійна нев'язка вважається допустимою, якщо її відношення до периметра Р, що є відносною нев'язкою fабс, буде менше 1/200.

Приклад. Абсолютна лінійна нев'язка бусольного ходу рівна 5 м, периметр - 450,5м, тоді fвід = fабс = 5/450=1/90. Отже, отримана нев'язка недопустима, а це означає, що у вимірюваннях ліній і румбів на місцевості або в побудові їх на папері допущена груба помилка.

Припускаючи, що така помилка допущена тільки в одній лінії або в одному румбі, рекомендується:

1)  перевірити довжини сторін полігону, приблизно паралельних нев'язці;

2)  перевірити правильність румбів ліній, які приблизно перпендикулярні до напряму нев'язці.

Спочатку перевіряється правильність побудови на папері. Якщо тут не опиниться помилки, то виходять па місцевість і повторно вимірюють відповідні лінії і румби. Якщо і при цьому помилка не буде виявлена, то це означає, що допущені грубі помилки в декількох вимірюваннях і потрібно наново перевірити в натурі всю зйомку і скласти план ділянки. Отже, розглянуті вище за правило відшукання грубих помилок прийнятні тільки у тому випадку, коли помилка допущена тільки в одному вимірюванні.

Якщо ж нев'язка вийшла допустимою, то побудований полігон пов'язують, тобто розподіляють нев'язку пропорційно довжинам сторін і весь полігон переміщають так, щоб кінець останньої лінії попав в початкову точку, а допущені при цьому спотворення довжин ліній і румбів були мінімальні.

Ув'язка бусольного ходу методом паралельних ліній. Суть методу полягає в розподілі лінійної нев'язки шляхом зсуву вершин полігону по лініях, паралельних нев'язці.