ІІІ тип – металеві каркаси, де несучі конструкції каркасу виконуються чисто металеві. Несучі конструкції покриття, колони і підкранові балки виконуються стальними, при прольотах 24м і більше і висотою до низу несучої конструкції більше 12м, вантажопідйомність обладнання більше 20т.
Будівля, яка проектується єтрипролітною з прольотами 36м, відмітка низу несучої конструкції 11.6м, вантажопідйомність кранів 30т, крок колон 12м.
При таких показниках будівля повинна проектуватися із металевого каркасу, який складається із поперечних рам.
Рами із ригеля у вигляді ферми і колон.
Матеріали для конструкцій підбираємо згідно вимог норм.
Для ферми сталь С 245.
Для колони сталь С 235.
Для підкранової балки сталь С255.
2.1 Розрахунок та конструювання підкранової балки.
Розраховуємо підкранову балку на крайньому ряді колон прольотом 12 метрів. Вантажопідйомність кранів Q = 30/5 т. Режим роботи середній. Проліт будівлі 36 метрів. Матеріал балки – сталь класу С255; Ry=230 мПа ( при ); RS=135 мПа.
2.1.1 Навантаження на підкранову балку.
Для крана Q=30/5 т. середнього режиму роботи найбільше вертикальне зусилля на колесі кН; вага візка кН; тип кранового рельса – КР-70. Горизонтальне зусилля на колесо:
кН;
кН;
2.1.2 Визначення розрахункових зусиль.
Максимальний момент виникає в перерізі, близькому до середини прольоту. Завантажуємо лінію впливу моменту в середньому прольоті, встановлюючи крани в найбільш невигідне положення (рис. 2.1а).
Розрахунковий момент від вертикального навантаження: кНм;
де =1,05 – коефіцієнт, який враховує вплив власної ваги підкранових конструкцій та тимчасового навантаження на гальмівному майданчику.
Розрахунковий момент від горизонтального навантаження:
кНм;
Для визначення максимальної поперечної сили завантажуємо лінію впливу поперечної сили на опорі, так як вказано на рис. 2.1, б.
Розрахункові значення поперечних сил:
кН;
кН;
2.1.3 Підбір поперечного перерізу підкранової балки.
Приймаємо підкранову балку симетричного перерізу з гальмівною конструкцією у вигляді стального листа t=6мм та швелера №36.
Значення коефіцієнта визначаємо за формулою:
;
Потрібний момент опору:
см3;
Задаємося ;
Оптимальна висота балки:
см;
Мінімальна висота балки:
см;
- момент від завантаження балки одним краном ( ).
Значення визначаємо по лінії впливу, сума ординат лінії впливу при навантаженні від одного крана:
;
кН/м;
Приймаємо см;
Задаємо товщину палиць:
см, тоді
см;
З умови зрізу стінки силою маємо
см;
Приймаємо стінку товщиною 1 см.
см;
Розміри поясних листів визначаємо за формулами:
см2;
см2;
Приймаємо пояс з листа 20*420 мм, = 84 см2.
Стійкість пояса забезпечена, так як виконується умова.
2.1.4 Перевірка міцності перерізу.
Визначаємо геометричні характеристики прийнятого перерізу.
Відносно осі х-х:
момент інерції
см3;
см3 - момент опору.
Відносно осі у-у:
В її склад входять: верхній пояс, гальмівний лист, швелер. Відстань від осі підкранової балки до центра ваги перерізу:
см;
см2;
см2;
Перевіряємо нормальні напруження в верхньому поясі.
МПа;
Отже міцність забезпечена.
2.1.5 Перевірка жорсткості балки.
Обраховуємо відносний прогин балки від вертикальних нормативних навантажень наближено згідно формули:
;
Таким чином, підібраний переріз балки задовольняє вимогам міцності і жорсткості.
2.1.6 Розрахунок зварних з’єднань стінки з поясами.
Верхні поясні шви підкранових балок з умови рівноміцності з основним металом рекомендується виконувати з проваром на всю товщину стінки, і тоді їх розрахунок не потрібен. Товщину поясних швів в загальному випадку найчастіше спочатку призначають із конструктивних міркувань і перевіряють їх на міцність за умовою (при розрахунку на міцність металу шва):
;
де ;
Q= 968 кН – розрахункова поперечна сила;
см3 - статичний момент верхнього поясу підкранової балки;
І = 454 000 см4 – момент інерції підкранової балки;
- коефіцієнт надійності за навантаженням;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.