Переріз верхньої частини колони призначаємо із симетричного зварного двотавра. Необхідну площу поперечного перерізу визначаємо за формулою:
, де
МПа;
Для визначення коефіцієнта попередньо знаходимо значення
м = 110 см;
см;
;
см;
Умовна гнучкість стержня:
;
Відносний ексцентриситет:
;
коефіцієнт форми впливу перерізу (табл. 7.3 [11])
;
приведений відносний ексцентриситет
;
по таблиці 74 [11] знаходимо
;
Необхідна площа перерізу:
см2;
Призначаємо мінімальну ширину
перерізу колони виходячи із умови забезпечення
необхідної жорсткості відносно осі
:
см;
-
задаємося так, щоб
. Для двотаврових перерізів
, звідси
см;
Призначаємо стінку перерізу із листа
460*10 мм, тоді при см2, площа однієї
полиці буде дорівнювати
мм2;
При товщині листа мм ширина його буде
дорівнювати
см, приймаємо
см.
Фактична площа перерізу:
см2.
Вираховуємо фактичні значення:
см4;
см4;
см3;
см;
см;
см;
;
;
;
;
;
;
(по
табл. 74 [11]).
Перевіряємо стійкість верхньої частини колони в площині дії моменту.
МПа;
Перевіряємо місцеву стійкість стінки, яка буде забезпечена, якщо буде виконана умова:
;
при
;
;
Перевіряємо місцеву стійкість полиць, яка буде забезпечена, якщо буде виконуватися умова:
;
;
Місцева стійкість полиць і стінки забезпечена.
Перевіряємо стійкість верхньої частини колони із площини дії моменту за формулою:
;
де ;
Коефіцієнти приймаємо
за табл. 10 [1].
так
як
;
Розрахунковий момент:
кНм;
кН;
см;
;
при ;
при (табл.
72[1])
МПа
МПа
Стійкість забезпечена.
2.5.4 Розрахунок перерізу нижньої частини колони
Діючі на вітки колони зусилля із статичного розрахунку дорівнюють:
-
для
розрахунку підкранової вітки кНм;
кН;
-
для
розрахунку зовнішньої вітки кНм;
кН.
Розрахункова довжина нижньої ділянки колони в площині дії моменту:
м, а із
площини дії моменту
м.
Попередньо призначаємо тип перерізу нижньої частини колони (див. лист 7).
Зовнішню вітку приймаємо із прокатних
кутників і листа, а підкранову – із двотавра. Вітки між собою з’єднуються
решіткою із одинарних кутників, розміщених під кутом 400-450 до
горизонталі. Висота перерізу мм.
Наскрізну колону розраховують по віткам окремо. Діючі на колону вертикальні сили і моменти розкладають по віткам і кожну розраховують як центрально – стиснутий стержень. Зусилля, яке припадає на одну вітку, визначаємо за формулою:
;
де віддаль
від центра ваги перерізу колони до центра ваги перерізу вітки.
Приймаємо :
м;
м;
Вираховуємо максимальні зусилля:
в зовнішній вітці
кН;
в підкрановій вітці
кН;
а). Розрахунок підкранової вітки
Приймаємо гнучкість вітки і по табл. 72 (11)
.
Необхідна площа перерізу вітки
см2.
Призначаємо поперечний переріз підкранової вітки із двотавра №50.
Геометричні характеристики:
см2;
см;
см;
см3;
см4;
см4;
Гнучкість вітки:
;
;
де м,
віддаль між вузлами решітки.
При за табл. 72 [11]
;
Перевіряємо стійкість вітки:
МПа;
Стійкість вітки забезпечена.
б). Розрахунок зовнішньої вітки.
Необхідна площа перерізу вітки при
см2;
Попередньо приймаємо переріз вітки із
двох кутників , площею
см2
та листа
мм. Площа перерізу
см2.
Геометричні характеристики кутика:
см;
см;
см;
Загальна площа перерізу колони:
см2;
Віддаль від зовнішньої грані вітки до її центра ваги:
см;
де см3;
Віддаль між центрами ваги перерізів віток колони:
см;
Віддалі від центра ваги всього перерізу колони до центра ваги віток:
см;
см;
Уточняємо значення повздовжніх сил:
кН;
кН;
Гнучкість вітки:
;
гнучкість вітки між вузлами решітки
при см:
напруження в перерізі із двотавра №50
МПа;
Момент інерції перерізу всієї вітки із площини дії моменту:
см4;
де см;
Момент інерції вітки в площині дії моменту:
см4;
Радіуси інерції зовнішньої вітки колони із площини дії моменту:
см;
в площині дії моменту:
см;
Гнучкість всієї вітки:
гнучкість вітки між вузлами решітки:
;
Напруження в перерізі зовнішньої вітки:
МПа;
Перевіряємо несучу здатність всього
перерізу колони, для чого попередньо знаходимо
см4;
де см4;
см;
;
Попередньо приймаємо переріз розкосів
решітки із кутика ,
см,
см;
При
Перевіряємо стійкість колони:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.