Рис. 2.14
![]()
Розрахункову довжину з площини дії моменту
приймаємо рівною
400 см, де
- висота колони до рівня кріплення
розпірок , що розкріплюють колону з площини дії моменту.
4) Гнучкості колони


3. Перевіряємо міцність та стійкість колони в площині дії моменту:
Умовна гнучкість колони:

Відносний ексцентриситет:

Визначаємо при
,
коефіцієнт впливу форми перерізу
1,25
Приведений відносний ексцентриситет за формулою (52) СНиП:
![]()
При
перевірку на міцність
позацентрово стиснутого стержня колони не виконуємо (згідно п.5.24* СНиП).
Перевіряємо стійкість стержня в площині дії моменту за формулою (51)
,
де
(за табл. 74 СНиП).
Отже: 
Умова стійкості виконується.
4. Перевіряємо стійкість колони з площини дії моменту.
Для визначення
знайдемо
максимальний момент в середній третині розрахункової довжини стержня:
![]()
Тоді відносний ексцентриситет:

Гнучкість стержня
41,03 ,тоді
за таблицею (72) СНиП
=0,890
Перевірку стійкості виконуємо за формулою (56) СНиП:
.
При значенні відносного ексцентриситету
, коефіцієнт С визначаємо за формулою
, де
а)
при
.
Коефіцієнти α та β визначаємо за табл. 10
при 
б)
при ![]()
Коефіцієнт
визначаємо
за дод. 7* СНиП
Остаточно ![]()
Перевіряємо напруження 
Умова стійкості виконується.
2.3.3. Розрахунок та конструювання бази колони.
1. Конструкція бази повинна забезпечувати жорстке з’єднання колони з фундаментом в площині рами.
Базу колони проектуємо з
траверсами та ребрами. Розрахунок плити ведемо на комбінацію зусиль М і N, що
викликають максимальний стиск в бетоні ![]()
Ширину плити В приймаємо конструктивно:
![]()
де
- ширина полиці колони;
- товщина траверси, С – ширина звісу плити.
Бетон фундаменту приймаємо В15 з
(табл. 13 СНиП „Бетонные и железобетонные
конструкции. Нормы проектирования.” ).
Розрахунковий опір бетону при місцевому згинанні
![]()
При розрахунку бази до розрахунку фундаментів
приймаємо ![]()
Необхідна довжина плити за умов поза центрового стиску:

Із конструктивних міркувань приймаємо l= 73 cм.
2. Знаходимо напруження, що виникають на краях плити в бетоні:


3. Товщину плити знаходимо з
умови
,
де
- максимальний момент
на характерних ділянках плити.
Ділянки:
1 – консольна;
;
; ![]()
.
2 – оперта на 4 сторони;
Тоді коефіцієнт
;
![]()
![]()
3 – оперта на 3 сторони;
звідки
*- коефіцієнт
визначені
за табл. 65, 66 в [ 1].
Отже
і 
Приймаємо плиту із сталі марки С245 товщиною
=30 мм.
4. Розтягуюче зусилля,
яке повинен сприйняти один болт визначаємо з умови рівноваги відносно центра
ваги епюри
;
![]()
Звідки 
Приймаємо фундаментні болти із сталі 09Г2С за
ГОСТ 19281-73* діаметром 36 мм. Площа болта нетто
(згідно
табл. 62* СНиП ІІ-23-81*). Розрахунковий опір розтягу фундаментного болта
(табл.. 60* СНиП).
Потрібна площа болтів, що встановлюються з одного боку бази:

.
5. Висоту траверс визначаємо з умови їх прикріплення до полиць колони зварними кутовими швами.
Приймаємо
(згідно
табл. 38* СНиП);
Оскільки
,
перевірку виконуємо по металу шва (електрод Э42, марка проволоки СВ-08ГА).
Потрібна довжина швів:

Приймаємо висоту траверси із конструктивних міркувань
=30 см.
6. Розрахунок швів приєднання консолей розраховуємо за рівнодіючими напруженнями від згину та поперечної сили.
Момент в площині прикріплення:
Умовно
прийнято
з рівномірним розподілом під плитою
![]()
Приймаємо
(товщина
консолі 10 мм).
Площа кутового шва ![]()
Момент опору 
![]()
Напруження в одному шві:



7. Приєднання траверс і
консолей до фундаментальної плити приймаємо з
(за
табл. 38* СНиП ІІ-23-81*)
![]()
2.3.4. Розрахунок карнизного вузла
1. Карнизний вузол обпирання наскрізної арки на колону виконано шарнірним. Центральна вісь перерізу арки співпадає з віссю колони, що виключає появу можливих ексцентриситетів у вузлі.
2. Перевіряємо на зминання
окремі елементи колони. Товщину плит приймаємо
15 мм.
Необхідна товщина стінки колони за умови їх зминання
,
де ![]()
(розрахунковий опір
місцевому зминанню для сталі С245)

Для полиці: ![]()
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.