Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Ергономічні дослідження зорового аналізатора у навчально-виробничих умовах"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну         

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

Ергономічні дослідження зорового аналізатора у навчально-виробничих умовах

з дисципліни: ПП.00.02 ЕРГОНОМІКА

для студентів __ІІІ__курсу

6.0101046.010104 Професійна освіта (Технологія виробів легкої

промисловості),  6.010104 Професійна освіта (Деревообробка)          .

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Мета: вивчити методику дослідження зорового аналізатора, оволодіти методиками аналізу матеріалів та результатів, одержаних при ергономічному дослідженні зорового аналізатора, оцінки діяльності учня (студента) в умовах навчально-виробничих майстерень, познайомитися з приладами, що застосовуються при дослідженні зорового аналізатора.

Оснащення: прилад для вимірювання ближньої та дальньої точок ясного бачення, таблиці-тести, тести з певним кутовим розміром об’єкту, що розглядається (наприклад, кільця Ландольта), непрозорий екран, периметр Ферстера, пробні об’єкти, схеми для нанесення поля зору, лампочка над головою учня, зір якого досліджується (освітленість периметра – 100лк).

Самостійна робота: вивчити теоретичні відомості та методики дослідження зорового аналізатора з методрозробки, підготувати схеми (мал. 3) для нанесення поля зору.

Теоретичні відомості

Ергономіка зорової діяльності. Якщо 90% знань про зовнішній світ нам  дає зір, то не менший процент трудової діяльності людини проходить під контролем зору.

Гарне освітлення покращує гігієнічні умови роботи і в кінцевому результаті підвищує продуктивність праці. Отже, зорова діяльність є важливою складовою частиною будь-якого трудового процесу. На якість і швидкість зорової роботи впливають такі фактори: 1) умови, у яких виконується робота; 2) ступінь адаптації робітника  до умов праці; 3) анатомо-фізіологічний стан зорового аналізатора працівника і те, наскільки обґрунтованим було направлення на дану роботу при профвідборі; 4) ступінь втомлюваності та способи подолання зорової та загальної втоми. Зорова втома, у кінцевому випадку, стає основною перепоною до якісного виконання роботи у досвідченого спеціаліста та фізичною — у здорового спеціаліста. Вона настає тим швидше, чим складніша, або навпаки, монотонніша праця, чим не досконаліший зоровий аналізатор, чим гірші умови праці та нижчий ступінь адаптації до них.

Вимоги до освітлення поділяються на кількісні та якісні. Кількісні вимоги визначаються загальним рівнем необхідної освітленості, якісні – спектральним складом світла і розподілом його у просторі.

З фізіологічної точки зору найбільш сприятливим для людини є природне освітлення. Вибір штучного освітлення залежить від характеру зорової задачі. Численні експерименти доводять, що люмінесцентні лампи типу ЛД та ЛДЦ, спектр яких близький до розсіяного денного світла, створює більш приємні умови для праці, ніж лампи накалювання, при однаковому ступені освітленості. При люмінесцентному освітленні зорові функції, пов’язані з розпізнаванням кольорів, мало відрізняються від їх стану при природному освітленні.

Необхідна освітленість на робочому місці встановлюється в залежності від класу точності виконуваних робіт. Нормування освітленості визначається розміром деталі розпізнавання, її контрастом з фоном і ступенем освітленості (коефіцієнт яскравості робочої поверхні). Наприклад, при роботах найвищої точності необхідне освітлення 1500-5000 лк, а малої точності – досить 200-300 лк.

Контрастна чуттєвість ока або, інакше, його здатність розпізнавати мінімальну різницю в освітленості фону та деталей підвищується  із збільшенням освітленості і сприяє підвищенню продуктивності праці, надійності функціонування системи керування виробничим процесом. Неменше значення у виробничих умовах має швидкість розпізнавання об’єкту та його деталей, тривалість ясного бачення, яка також підвищується з покращенням умов освітлення.

Однак, при всіх рівних умовах індивідуальні особливості організму людини, досконалість її зорового аналізатора відіграють важливу роль. При різних відстанях до об’єкту або рівнях освітлення органам зору доводиться пристосовуватися до них. Ці властивості ока називають акомодацією та адаптацією. Акомодація — здатність ока, змінюючи кривизну кришталика, пристосо­вуватися до ясного бачення предметів, що знаходяться від нього на різних відстанях. Адаптація — здатність ока пристосовуватися до різного рівня освітленості шляхом звуження або розширення зіниці для пропускання необхідної кількості світла. Ці та інші властивості зорового аналізатора (конвергенція, гострота зору, поле зору) повинні враховуватися при професійному відборі робітників для виконання різних виробничих функцій, а також враховуватися вчителем, навчальним майстром при організації робочого місця учня (студента), розташуванні наочних посібників, інструментів, заготовок.

Методика визначення ближньої і дальньої точок

ясного бачення та об’єму акомодації

В основі методики лежить здатність ока фокусувати зображення предмету на сітківці, змінюючи кривизну кришталика (акомодація) та при бінокулярному зорі – здатність ока приймати положення, при якому зорові промені обох очей перетинаються на сфокусованому предметі (конвергенція), без чого неможливе чітке бачення.