Промышленность \ Эргономика

Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Ергономічні дослідження зорового аналізатора у навчально-виробничих умовах", страница 3

Стійкість ясного бачення К  визначається як відношення проміжку часу ясного бачення tя до всього часу спостереження t:

tя

К =  ––– х 100%.                           (4)

t

Тест на стійкість ясного бачення провести 2 рази: 1 раз до роботи, 2 раз після роботи з периметром. Порівняти результати: наскільки змінився рівень стійкості візуального сприйняття об’єкту після тривалої зорової роботи.

Завдання 2. Визначити стійкість дальньої точки ясного бачення.

Хід роботи

1.  Зручно усадити студента спиною до вікна;

2.  розташувати тест “li”,що розглядається, на рівні очей студента;

3.  голову студента зафіксувати тримачем;

4.  закрити одне око студента непрозорим екраном;

5.  визначити роздільну силу ока для обраного тесту (тобто, відстань, при якій око ще розпізнає деталі теста);

6.  виміряти відстань від очей до теста;

7.  встановити тест на ¾ виміряної відстані;

8.  визначити стійкість ясного бачення по формулі (4);

9.  визначити кількість переходів від ясного до неясного бачення;

10. результати занести до таблиці 2.

Таблиця 2

Номер тесту

Час спосте­реження,

t (сек).

Час ясного бачення,

tя (сек).

Час неясного бачення,

tn (сек).

Кількість пере­ходів від ясного до неясного бачення

Стійкість яс­ного баче­ння, К (%).

1

2

Висновки

Методика визначення поля зору

Полем зору називається простір, який сприймається оком при нерухомому погляді. Для його дослідження користуються кампиметром, коли межа поля зору визначається у площині, та периметрами різної конструкції. На мал.2 показано периметр Ферстера. Він складається з дуги периметра 3, на зовнішній стороні якої нанесена шкала через кожні 5° (в центрі 0° і від центру до периферії – 90°) внутрішня сторона покрита чорною мотовою фарбою. В центрі дуги, всередині її, знаходиться фіксована біла точка (білий кружок). Ззовні дуги, в центрі, є шкала для встановлення дуги на потрібному меридіані. Тримач 4 потрібний для фіксації голови, а підставка 2 – для закріплення дуги. Пробні об’єкти (білий та кольоровий кружечки діаметром більше 3мм) закріплені на чорних тримачах 5.

Студента, поле зору якого визначається, посадити перед периметром, йому необхідно уважно дивитися на фіксовану точку і потім повільно пересувати пробні об’єкти по дузі від периферії  до центру так, щоб студент не бачив переміщення дуги, що тримає тест.

Оскільки, периферична частина сітчатки краще сприймає рух предметів, ніж їх яскравість, то пробні об’экти потрібно злегка переміщувати вперед–назад. По сигналу студента визначають момент, коли об’єкт стає йому видимим. Меридіан і градус цієї точки відмічають на  спеціальній схемі (мал.3), на якій нанесені нормальні межі поля зору.

Літерою L позначено точку, що відповідає верхньому краю дуги при її вертикальному положенні, літерами T і N – крайні точки дуги при її горизонтальному положенні.

Вимірювання поля зору необхідно проводити не менше ніж у 8 точках (тобто не менше ніж по 4 меридіанам). Воно може проводитися як монокулярно, так і бінокулярно.

Завдання 3. Визначити поле зору.

Хід роботи

1.  Посадити студента спиною до світла, голову зафіксувати тримачем.

2.  Одне око закрити непрозорим екраном (око відкрите).

3.  Встановити периметр вертикально, повільно переміщувати пробний об’єкт по верхній частині дуги від периферії до центру. По сигналу студента визначити момент, коли об’єкт став видимим.

4.  Визначити по шкалі число градусів в точці, де знаходиться пробний об’єкт.

Скачать файл