Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Ергономічні дослідження зорового аналізатора у навчально-виробничих умовах", страница 2

При визначенні ближньої і дальньої точок ясного бачення задача зводиться до визначення фокусної відстані та сили заломлення ока. Сила заломлення будь-якої оптичної системи, в тому числі і ока, виражається в діоптріях. Одна діоптрія рівна силі заломлення лінзи з фокусною відстанню в 1м. Сила заломлення обернено пропорційна фокусній відстані. Наприклад, при фокусній відстані f=0,5м сила заломлення d=1: 0,5=2 діоптрії; при фокусній відстані f=0,25м, d=1: 0,25=4 діоптрії.

Для визначення ближньої і дальньої точок ясного бачення використовується прилад, зображений на малюнку 1. В якості теста використовуються таблиці з літерними та цифровими знаками або кільцями Ландольта, які мають певний кутовий розмір.

Тест встановити на відстані 5см від очей студента, зір якого вивчається, а потім повільно від двигається до тих пір, поки студент не почне чітко його бачити і зможе правильно називати знаки таблиці. Таке положення тесту, визначене по шкалі приладу, буде відповідати ближній точці ясного бачення, яку позначають черезp.

Оскільки прилад обмежений у розмірах (довжина 1м), то для визначення дальньої точки ясного бачення (для візуального віддалення тесту) перед очима студента встановлюють лінзу в 2 діоптрії та продовжують відсувати тест до тих пір, поки знаки таблиці не перестануть чітко сприйматися студентом. Позначають цю дальня точку ясного бачення через а.

Сила заломлення оптичної системи ока Р розраховується для ближньої точки ясного бачення по формулі

1

Р =  –––;                                             (1)

р

для дальньої точки ясного бачення по формулі

1

А =  ––––  – d,                                    (2)

а

де d складає 2 діоптрії (сила заломлення лінзи).

Для характеристики зорової втоми визначають об’єм акомодації по формулі

1        1

Р – А =  ––  –  ––  – d.                               (3)

р        а

Завдання 1. Визначити об’єм акомодації.

Хід роботи

1.  Зручно усадити студента перед приладом.

2.  Зафіксувати голову тримачем.

3.  Одне око студента закрити непрозорим екраном (саме око повинно бути відкритим).

4.  Встановити тест на рівні очей на відстані 5см.

5.  Визначити положення ближньої точки ясного бачення.

6.  Визначити положення дальньої точки ясного бачення.

7.  Розрахувати силу заломлення оптичної системи ока:

а) у ближній точці ясного бачення по формулі (1);

б) у дальній точці ясного бачення по формулі (2).

8.  Розрахувати об’єм акомодації по формулі(3).

9.  Заповнити таблицю 1, зробити висновки.

Таблиця 1

Ближня точка ясного баче­ння, р, (м).	Сила залом­лення, Р, (діоптрії)	Дальня точка ясного баче­ння, а, (м).	Сила залом­лення, А, (діоптрії).	Об’єм акомо­дації, Р–А, (?).
Висновок

Методика визначення стійкості ясного бачення

Методика базується на визначенні здатності ока до підтримки ясного бачення дрібних деталей (з малим кутовим розміром), розташованих на межі видимості, впродовж певного відрізку часу. Ця здатність залежить від функціонального стану світлосприймаючого та рухового апаратів ока.

Автор методики Ферре у якості тест-об’єкта запропонував склад “li”, який необхідно фіксувати поглядом впродовж 3 хв. Під час дослідження фіксується час, в продовж якого видно “li” повністю (час ясного бачення), або лише дві паралельні палички “ll” (час неясного бачення). Початок і кінець відліку часу фіксується по сигналу студента, зір якого досліджується.

Для дослідження стійкості точок ясного бачення може бути використано прилад, мал.1.