Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Асортименти вовняних тканин"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну           

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

“ Асортименти вовняних тканин ”

з дисципліни: __ ПП.05. МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

для студентів__ІІІ__курсу

___________6.010104 Професійна освіта (Технологія виробів легкої  

                                    промисловості)__________________________

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Мета роботи: навчитися складати загальну характеристику вовняних тканин по запропонованому "німому" зразку. На підставі складеної характеристики рекомендувати швейний виріб із тканини даного зразка.

Література: [1, с. 285-290; 2, с. 17-23, с. 26-40, 83-89, с.93-105, с. 137-139; 3, с.211-212, с. 226-233, с.258-261, с.288-289]

1. Питання для підготовки до роботи

1.  Класифікація вовняних тканин.

2.  Артикул вовняних тканин.

3.  Характеристика асортиментів вовняних тканин.

4.  Основні фізико - механічні властивості вовняних тканин.

5.  Перспективи розвитку асортиментів вовняних тканин.

Завдання для виконання лабораторної роботи

1.  Представити характеристику основних фізико - механічних властивостей запропонованого "німого" зразка.

2.  Вибрати конкретний швейний виріб, який можна виготовити з даного зразка вовняної тканини. Привести коротку характеристику швейного виробу.

3.  Розставити рангову значимість вимог, пропонованих до даного зразка вовняної тканини.

4.  Зробити висновок про відповідність даної вовняної тканини пропонованим вимогам.

5.  Замалювати модель виробу й описати її.

3. Загальні відомості.

Вовняні тканини залежно від виду використовуваної пряжі й способу вироблення підрозділяють на камвольні (гребенні), тонкосукняні й грубо суконні.

Камвольні тканини виробляються із гребенної пряжі однониткової з лінійною щільністю 22,2—41,6 текс або крученої лінійної щільності 15,6 текс х 2; 19,2 текс х 2; 22,2 текс х 2; 25 текс х 2; 31,2 текс х 2; 41,6 текс х 2. Ці тканини мають відкритий малюнок переплетення.

Тонкосукняні тканини одержують із апаратної пряжі лінійної щільності 50—100 текс. Вони мають ворсовий застил, сильно або злегка уваленный, повністю або частково закриваючий малюнок переплетення.

Грубо-суконні тканини виробляються з товстої апаратної пряжі лінійної щільності 143—333 текс. Ці тканини одержують при виготовленні сильну увалку, що закриває малюнок переплетення.

По волокнистому складу тканини можуть бути чистошерстяними - зі вмістом вовни 100% (для одержання зовнішнього ефекту допускається включення в чистошерстяні тканини волокон або ниток інших видів, головним чином хімічних, не більше 25 %); напівшерстяними - зі вмістом вовняних волокон не менш 20 %.

Для виробництва вовняних тканин використають пряжу, вироблену з тонкої, напівтонкої, напівгрубої й грубої вовни (овечої, верблюжої), вторинної (відновленої) вовни, обратів і вигарів вовняного виробництва. При виробітку напівшерстяних тканин застосовують бавовняну пряжу й нитки з хімічних волокон, напівшерстяну пряжу із суміші волокон (вовняних, бавовняних, віскозних, лавсанових, капронових, нітронових й ін.).

Згідно [7] асортименти вовняних тканин залежно від способу вироблення й волокнистого складу підрозділяється на шість груп: 1-камвольні чистошерстяні; 2 — камвольні напівшерстяні; 3 — тонкосукняні чистошерстяні; 4-тонкосукняні напівшерстяні; 5— грубо-суконні чистошерстяні; 6—грубо-суконні напівшерстяні (додаток 2).

У межах окремих груп виділяють підгрупи: 1—платтяні; 2-костюмнігладкофарбовані; 3-костюмніпестротканые й фасонні; 4-сукна; 5-пальтові; 6— драпи; 7 - ворсові; 8-ковдри.

Прейскурантна класифікація вовняних тканин покладена в основу їхньої артикуляції. Артикул тканини являє собою чотирьох - або п'ятизначне число. Перша цифра артикула відповідає номеру групи (для чистошерстяних тканин непарні цифри 1, 3, 5, для напівшерстяних тканин парні - 2, 4, 6). Друга цифра артикула вказує підгрупу тканини. Дві або три останні цифри - це порядковий номер артикула.

Камвольні чистошерстяні (1-я група) і напівшерстяні (2-я група) тканини виробляються із пряжі тонкогребенного й грубогребенного прядіння. Для високоякісних тканин застосовують пряжу, отриману з пофарбованих волокон. У суміші для напівшерстяних тканин додають лавсанові, нітронові, капронові й віскозні штапельні волокна - матовані, фарбовані в масі, іноді звиті. Частка лавсанових або нітронових волокон у сумішах становить 35- 75%, капронових 5-10%. Камвольні тканини, що містять синтетичні волокна, мають підвищену міцність, пружність; тканини утримуючі лавсанові волокна, добре зберігають складки, отримані при волого-тепловій обробці. Однак хімічні волокна погіршують властивості тканин: з'являється блиск, утворяться пил, прискорюється їх забруднення , знижуються гігієнічні властивості. Так, зі збільшенням вмісту лавсанових або нітронових волокон до 65-80%, вологість тканини в порівнянні із чистошерстяний зменшується в 2-3 рази. Тканини, що містять нітронові волокна, шерстисті, характеризуються чистотою і яскравістю фарбування.