Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Аналіз складних і крупно-візерунчастих ткацьких переплетень"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну           

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

“ Аналіз складних і крупно-візерунчастих ткацьких переплетень ”

з дисципліни: __ ПП.05. МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

для студентів__ІІІ__курсу

___________6.010104 Професійна освіта (Технологія виробів легкої  

                                    промисловості)__________________________

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Мета роботи: Ознайомитися з методами аналізу складних і крупно-візерунчастих переплетень, набути навички по визначенню класу, підкласу й виду переплетення.

Література: [1, с. 65-69; 2, с. 90-98; 3, с. 151-154.]

1.Питання для підготовки до роботи.

1.  Класифікація тканин складних переплетень.

2.  Відмінні риси тканин складних переплетень.

3.  Характеристика подвійних переплетень.

4.  Характеристика ворсових переплетень.

5.  Класифікація тканин крупно-візерунчастихпереплетень.

6.  Тканини, вироблені складними переплетеннями.

7.  Тканини, вироблені крупно-візерунчастимипереплетеннями.

2.Завдання для виконання лабораторної роботи.

1.  Визначити лицьову й виворітну сторони зразків тканин.

2.  Визначити напрямок ниток основи й утка.

3.  Визначити клас, підклас і вид переплетення.

Загальні відомості.

Тканини складних переплетень одержують, застосовуючи кілька систем ниток основи й утка, з яких у процесі формування тканини утвориться кілька шарів, що розташовуються один над іншим. До тканин складних переплетень відносяться подвійні, ворсові й перевивочные (ажурні) (додаток А).

Подвійні тканини можуть бути:

1.  -дволицеві,

2.  -мішкові,

3.  -двошарові.

Дволицеві (півтораслойні) тканини утворяться з однієї основи й двох утоків або ж двох основ й одного утку. Наявність другої системи ниток основи або качка дозволяє виробляти тканини, що мають на лицьовій і виворітній сторонах різні малюнки й перекриття із пряжі різної якості  й кольору.

Якщо в тканині передбачено два утка, то для верхнього утку застосовується переплетення ,яке утворює на лицьовому боці утковий застил, а для нижнього утку – переплетення, при якому уток проявляється в основному з виворітного боку ; нижній уток не повинен бути помітним на лицьовому боці тканини, а верхній на виворітному боці.

На мал. 17 показано переплетення півтораслойної тканини з додатковою основою. Співвідношення числа ниток верхнього шару до числа ниток нижнього дорівнює 1:1. Лицьова й виворітна сторони тканини вироблені основною саржею 3/1.

Тканини дволицевого переплетення відрізняються більшою товщиною, щільністю, вагою, гарними теплозахисними властивостями й зносостійкістю. Дволицевими  переплетеннями виробляють тонкосукняні пальтові тканини (драпи), шовкові (міцнів – фай) і бавовняні (байка).

Мішкові тканини утворюються двома системами ниток основи й двома системами ниток утоку. Виходять два самостійних, розташованих одне над іншим полотна, які можуть з'єднуватися тільки по краях, утворюючи замкнуту порожню тканину, або по малюнку. При з'єднанні по малюнку зв'язок двох полотен здійснюється шляхом взаємної зміни шарів (мал.18), при цьому по контурі малюнка виникають порожні замкнуті мішечки. Якщо нитки різних шарів мають різні кольори, виходить двосторонній різнобарвний візерунок. Тканини з таким візерунком застосовують у якості платтяних і декоративних.

Малюнок 18 Розріз мішкового переплетення зі зміною шарів

по малюнку.

Двошарові тканини, як і мішкові , утворяться двома системами ниток основи й двома системами ниток утоку. Зв'язок полотен здійснюється по всій площі тканини. З'єднувати полотна можна за допомогою нижньої основи Он (мал. 19, а), що розташовується в місцях зв'язків С над верхнім утоком Ув або за допомогою верхньої основи О_в, що перебуває під нижнім утком Ун (мал. 19, б). Полотна можуть бути також зв’язані між собою за допомогою притискної основи .Опр (мал. 19, в) з більш рідким, чим у полотнах, розташуванням ниток. Нитки, що здійснюють зв'язок між полотнами, найбільш напружені, тому їх розподіляють у тканині рівномірно, без різких із гибів.

а – нижня основа над верхнім утоком

б – верхня основа під нижнім утком

в – зв’язок за допомогою притискової основи

Малюнок 19 Розріз двошарових тканин з різними зв'язками полотен

Двошарові тканини дуже товсті, важкі, для верхнього полотна в них використають високоякісну пряжу, а для нижнього, виворітного, – менш якісну, дешеву. Так підвищують теплозахисні властивості тканини без значного її подорожчання. Лицьова й виворітна сторони тканини можуть мати різний малюнок переплетення й кольори.

Двошаровими переплетеннями виробляють зносостійкі й теплозахисні тонкосукняні пальтові тканини (драпи), а також деякі шовкові костюмно-платтяні тканини.

Тканина інку – різновид двошарової тканини. Лицьовий бік тканини виробляється полотняним переплетенням. Рельєфний малюнок із тканини створюється завдяки тому, що нитки нижньої основи, розташовуючись по контурі візерунка над нитками верхнього утоку, відтягають їх униз, утворюючи поглиблення (як у стьобаної ковдри). Малюнки тканини піку можуть бути дуже різноманітними.