Лекція №1
ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ ВОЛОКОН
План:
1. Предмет і зміст курсу „Технологічний практикум. Ч. 1. Матеріалозновство”.
2. Поняття про волокна, нитки. Класифікація текстильних волокон і матеріалів.
3. Геометричні та механічні властивості.
4. Фізичні та хімічні властивості.
Література:
Основна
1. Лазур К.Р. Швейне матеріалознавство / Лазур К.Р. – Л.: Світ, 2003 р.
2. Матвієвич В.І. Матеріалознавство швейного виробництва / Матвієвич В.І. − Ужгород, 2005. − 70 с.
3. Патлашенко О.А. Матеріалознавство швейного виробництва / Патлашенко О.А. – К.: 2003 р.
Додаткова
1. Козлова Т.В. Моделювання і художнє оформлення жіночого і дитячого одягу / Козлова Т.В., Ритвінська Л.П., Тимашова З.Н.. – М. Легкопромбитіздат, 1990 р.
2. Бузов Б.А. Лабораторный практикум по материаловедению швейного производства. Учеб. пособие для высших учеб. заведений легкой промышленности / Бузов Б.А., Пажидаев Н.Н.
3. Міщенко Г.І. Технологія ремонту швейних виробів / Г.І. Міщенко, Г.П. Базюк. – К.: Техніка 1991 р.
4. Михайловська Л.М. Текстильные товары, товароведение / Михайловська Л.М. – М. Изд. Экономика, 1990 г.
Одним із основних завдань економічного і соціального розвитку нашої країни є забезпечення широких мас великим асортиментом високоякісної продукції легкої промисловості.
Якість продукції і послуг повинні бути підняті до рівня кращих вітчизняних і світових досягнень.
Поряд із збільшенням випуску різноманітних виробів необхідно досягти підвищення їхньої якості і значного розширення асортименту. Це відноситься також і до виготовлення одягу, який для людини є предметом першої необхідності.
Для виготовлення одягу широко використовують тканини, трикотаж, неткані матеріали, натуральну і штучну шкіру, натуральне і синтетичне хутро, швейні нитки, оздоблювальні матеріали, фурнітуру та багато іншого.
Асортимент матеріалів для виготовлення одягу постійно розширюється і оновлюється завдяки використанню нових видів хімічних волокон і ниток, пряжі нових структур.
Різноманітні матеріали, які використовуються для виготовлення одягу різного призначення, поділяються на такі групи:
1. Основні матеріали (для верху виробів):
а) тканини;
б) трикотажні полотна;
в) неткані матеріали;
г) хутро;
д) натуральна і синтетична шкіра;
е) комплексні і плівкові матеріали.
2. Матеріали для підкладки:
а) бавовняні;
б) шовкові;
в) напівшовкові;
г) синтетичні;
д) натуральна і синтетична шкіра;
е) синтетичне трикотажне полотно.
3. Матеріали для прокладки:
а) бортова і волосяна тканина;
б) коленкор;
в) флізелін.
4. Матеріали для утеплення:
а) хутро;
б) вата;
в) ватин;
г) поролон;
д) пух.
5. Матеріали для з’єднання деталей:
а) швацькі нитки;
б) клей.
6. Матеріали для оздоблення:
а) стрічки;
б) мереживо;
в) тасьма.
7. Фурнітура:
а) ґудзики;
б) кнопки;
в) гачки;
г) пряжки.
У зв’язку з цим особливе значення надається матеріалознавству – науці, яка займається вивченням будови і властивостей матеріалів, їх асортименту і методів оцінки якостей.
У цьому курсі вивчаються особливості виробництва, будова, властивості, методи оцінки якості виробів і питання стандартизації основних матеріалів, які використовуються при виготовленні різних видів одягу.
Курс „Технологічний практикум (ч. 1) Матеріалознавство” тісно
пов’язаний з рядом загальнотехнічних дисциплін: фізикою, хімією,математикою та іншими.
Нитками називаються волокна, довжина яких складає десятки і сотні метрів. Наприклад, нитки натурального шовку, штучні і синтетичні нитки.
Нитки поділяються на елементарні та комплексні.
Елементарна нитка – це одинарна нитка, яка не ділиться у повздовжньому (переріз) напрямку без руйнування.
Комплексна нитка – це нитка, яка складається з двох або більшої кількості елементарних ниток, з’єднаних між собою скручуванням або склеюванням.
Короткі штучні та синтетичні волокна називаються штапельними.
По способу крутіння нитки поділяються на :
- однокруточні;
- багатокруточні;
- фасонні (наприклад, петльовані);
- арміровані (наприклад, металом).
Тканина – гнучкий і міцний виріб заданої ширини, який виробляється на ткацькому верстаті із двох взаємно перпендикулярно розташованих систем основи і піткання (уток), з’єднаних певним видом переплетення.
Основна маса волокон на прядильних виробництвах переробляється у кінцевий результат продукту – пряжу.
Пряжа – нитка, яка одержана у результаті прядіння, що складається з волокон, силами заперечення і крутки.
По складу волокон пряжа буває однорідною і змішаною. Однорідна пряжа одержується з одного виду сировини, змішана – із суміші різних по природі волокон.
У природі зустрічається багато різних волокон. Вся вихідна сировина, яка використовується у галузях текстильної промисловості, поділяється на дві великі групи волокна і нитки.
Волокнами називаються гнучкі, тонкі і міцні тіла, довжина яких в багато разів перевищує їх поперечні розміри.
Текстильне волокно – це таке волокно, яке використовується для виготовлення пряжі, ниток, тканин, трикотажу, нетканих матеріалів.
Волокна можуть бути елементарними і технічними.
Елементарне волокно – одинарне волокно, яке без зруйнування не ділиться у поздовжньому напрямку. Наприклад, бавовняне, шерстяне.
Технічними волокнами називаються волокна, які складаються із поздовжньо склеєних елементарних волокон. Наприклад, волокна льону та інших луб’яних культур (джут, канатник, пенька).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.