ЧОВНИКИ РІЗНИХ КЛАСІВ МАШИН. ЧОВНИКОВА СТРОЧКА
Розглянемо зображення механізму човника різних класів машин. На рис. 161 подано механізм човника машини 1022 кл. ОЗЛМ, на рис. 162 — механізм човника машини Б—1.
Механізм човника машини 1022—М кл. ОЗЛМ бачимо на рис. 163, механізм човника машини 88 кл. — на рис. 164. На рис. 165 зображено механізм човника з перехресною гнучкою передачею, на рис. 166 — механізм човника двоголкової машини 852 кл. ПМЗ, в якій два човники 1, 2 приводяться в дію від одного вала З за допомогою зубчастої передачі 4.
При розгляді механізму човника, оцінці його конструкції та роботи необхідно знати способи розширення петлі верхньої нитки, обведення її навкруги шпульки, тривалість розширення, момент скорочення петлі, затягування стібка. Це необхідно для оцінки конструкції того чи іншого механізму човника і всієї машини загалом.
Щоб чіткіше усвідомити будову та роботу механізму човника, розглянемо процес утворення човникового стібка. Для цього скористаємося рис. 167—170. Увесь процес утворення човникового стібка умовно можна поділити на п'ять (І—V) позицій.
І. На рис. 167 бачимо, що голка 1 опускається у крайнє нижнє положення і проводить своїм вушком верхню нитку до човника 3. Носик 2 човника 3 в цей момент перебуває праворуч від голки 1 під кутом 50° до траєкторії її руху. Величина цього кута приблизно дорівнює довжини хорди 11 — 12 мм. Це необхідно для того, щоб голка при наближенні носика човника встигла піднятися з нижнього положення на 2—3 мм і з боку її короткої канавки утворити петлю з верхньої нитки.
II. Голка 1 піднялася з крайнього нижнього положення на 3 мм угору. Носик 2 човника 3 наближається до голки 1 з боку короткої канавки і починає входити в петлю (див. рис. 167 II). Найбільш широка частина петлі знаходиться вище вушка голки приблизно на 2 мм, тому голка 1 має бути установлена по висоті так, щоб на цей момент її вушко було нижче носика човника на 1,5—2 мм.
III—IV. Голка 1 продовжує підніматися вгору і виходить з човникового комплекту. Носик човника своєю основою заводить петлю верхньої нитки на зуб 5 (див. рис. 167 III) пояска 24 шпу-леутримувача 2 (див. рис. 148).
Крило короткої гілочки верхньої пластини 4 сприяє кращому набіганню петлі верхньої нитки (короткої її гілочки на поверхню шпульного ковпачка. Ось чому бажано, щоб голка швидше виходила з човникового пристрою (див. рис. 168 а).
Направляючий зуб 5 шпулеутримувача своєю основою направляє довшу гілочку петлі під дно шпулеутримувача (див. рис. 168 б).
На поверхні шпульного ковпачка та шпулеутримувача не повинно бути уступів, зазублин. Важіль замочка закривається з протилежного боку.
Щоб гілочка петлі краще пересувалася від бокової поверхні 8 шпулеутримувача до його дна 9 (див. рис. 168 б), корпус шпулеутримувача в цьому місці повинен мати похилу, добре відполіровану поверхню. Чим менша відстань від пояска до дна шпулеутримувача, тим краще петля буде переходити до нього. Дно у цьому місці має виріз. Перехід від бокової стінки до дна виконаний плавно. Довга гілочка петлі Д ковзає у поздовжньому напрямку. Це теж сприяє переміщенню петлі від бокової поверхні шпу-
леутримувача до його дна. Основа носика 2 човника 3 підводить петлю верхньої нитки до вертикалі (див. рис. 168 а, б). Коротка гілочка петлі К в цей час переміщується згори шпулеутримувача по поверхні шпульного ковпачка, а довга гілочка Д ковзає по дну шпулеутримувача. Вушко ниткопритягувача на цей час повільно піднімає і вибирає резервну зайву довжину нитки. Нижня нитка вже перебуває у цій петлі.
V. При подальшому обертанні човника основа носика заводить петлю за вертикаль. Петля майже обійшла навколо шпулеутримувача. Вушко важеля ниткопритягувача швидко піднімається і стягує петлю з носика човника, петля вільно переходить на фланель 11 шпулеутримувача (рис. 169 а) і носик 6 бокового напів-кільця 3 (рис. 169 а), не торкаючись пояса шпулеутримувача, що зберігає нитку від перетирання та забруднення.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.