Переконавшись, що нижня нитка без ривків виходить із шпульного ковпачка, переміщують засувну пластину направо. Поворотом махового колеса голку опускають униз, притримуючи кінець верхньої нитки. Потім після обведення верхньої нитки навколо шпульного ковпачка, натягуючи її, виводять нижню нитку вгору і разом з верхньою заводять під лапку. Між нитками під лапку підкладають тканину, опускають голку, лапку й починають шити.
Регулювання натягу ниток доцільно починати з нижньої нитки. Для цього піднімають голку, виймають шпульний ковпачок і за допомогою малої викрутки вигвинчують або загвинчують гвинт, що міститься на шпульному ковпачку 1 (рис. 8, а), збільшуючи або зменшуючи при цьому натяг нижньої нитки.
Для регулювання верхньої нитки треба знати будову регулятора натягу верхньої нитки (рис. 9).
В отворі рукава машини гвинтом 11 (рис. 9, а, б) закріплений корпус 2 регулятора натягу. В ньому гвинтом 1 кріпиться гвинтова шпилька 5, на яку надіта ниткопритягальна пружина 4, призначена для відтягування зайвої частини нитки, поданої ниткопритягачем голці. Ниткопритягальна пружина 4 має горизонтальний кінець, вставлений у паз гвинтової шпильки, щоб гачок ниткопритягаль
Рис. 9. Регулятор натягу верхньої нитки ної пружини мав потрібний
натяг і міг переміщуватись
у пазу 3. На передній кінець гвинтової шпильки нагвинчена гайка 10, надіто пружину натягу 9, шайбу 8 з перемичкою (опуклістю вперед), шайбу натягу 7 (опуклостями одна до одної) та ослабний стержень 6, вставлений в осьовий канал гвинтової шпильки. Стержень призначений для ослаблення натягу верхньої нитки при підніманні лапки. Для цього у фронтовій частині машини на осі 14 утримується важіль 13, його ліве плече входить у паз кронштейна (у вузлу лапки), а праве плече розміщується напроти ослабного стержня. Під час піднімання лапки кронштейн повертає важіль 13 за годинниковою стрілкою; ослабний стержень, переміщуючись управо, через шайбу 8 стискує пружину 9, і її тиск на верхню нитку припиняється. Коли лапку опускають, важіль 13 під дією пружини 12 повертається проти годинникової стрілки, внаслідок чого знову створюється попередній натяг верхньої нитки. Натяг верхньої нитки регулюється гайкою 10. Коли її загвинчувати, натяг збільшується. Положення ниткопритягальної пружини 4 регулюється поворотом корпусу 2 після ослаблення гвинта 11.
Принцип утворення човникового стібка. Переплетення ниток при утворенні човникового стібка може відбуватись за допомогою хитного, коливного або обертового човника. Найбільшого поширення набули машини з обертовими човниками, тому розглянемо принцип утворення стібка на машині з таким човником (рис. 10).
Верхню нитку з котушки 5 проводять між шайбами 3 регулятора натягу ниток, вводять у вушко ниткопритягача 4 і втягують у вушко голки 2. Голка проколює тканину, проводячи верхню нитку через тканини, які зшиваються, і опускається в крайнє нижнє
Мал. 40. Принцип утворення човникового стібка положення. Під час піднімання голка утворює з нитки петлю, яку захоплює носик човника 1 (рис. 10, /). Голка починає підніматися вгору (рис. 10, II), носик у човнику, захопивши петлю верхньої нитки, розширює її. Ниткопритягач 4, переміщуючись униз, подає нитку човникові. Петля верхньої нитки обводиться човником навколо шпульки (рис. 10, III). Коли петля верхньої нитки буде обведена на кут, що становить більш як 180° (рис. 10, IV), ниткопритягач, піднімаючись угору, затягне стібок. Рейка перемістить тканини на довжину стібка. Потім човник зробить холостий хід (рис. 10, V), щоб інші робочі органи машини (голка, ниткопритягач) за цей час встигли закінчити свою роботу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.