6. Оцінка змісту й оформлення дисертації та автореферату
Аналізуючи дисертаційне дослідження, відзначимо, що робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертаційне дослідження системно організоване: чітко визначено мету, сформульовано дослідницькі завдання, окреслено його предмет і об’єкт. Висновки логічно випливають зі змісту основного тексту дисертації.
Особливо привертає увагу здійснений здобувачкою аналіз термінологічного поля дослідження (підрозділ 1.1). Вона ґрунтовно висвітлює підходи вітчизняних і зарубіжних учених до змісту базових понять дослідження («здоров’я», «спосіб життя», «формування здорового способу життя» тощо); наводить визначення означених категорій як в історичному значенні, так і в сучасній інтерпретації; демонструє наукову дискусію й висловлює власну думку щодо їх розуміння. Поняття «формування здорового способу життя» авторка справедливо тлумачить як спеціально організований, педагогічно доцільний процес, що спрямований на примноження фізичних сил та психічних можливостей індивіда, нівелювання форм поведінки, які негативно впливають на здоров’я особистості на індивідуальному та суспільному рівнях.
До здобутків роботи доцільно віднести й схарактеризовані автором основні напрями розробленості проблеми: 1) історико-біографічний; 2) науково-методичний; 3) методолого-теоретичний. Детальна інтерпретація наукових положень, висновків та узагальнень вітчизняних і зарубіжних учених дозволили О. В. Даниско розкрити пріоритетність дослідження науково-педагогічної спадщини О. Бутовського щодо формування здорового способу життя особистості.
У дисертації авторкою на основі вивчення життєвого і творчого шляху О. Бутовського, ретроспективного аналізу історії розвитку освіти в Україні ХІХ – початку ХХ ст. умотивовано визначено передумови й чинники становлення педагогічних ідей О. Бутовського.
Не викликає сумнівів і обґрунтовані дисертантом етапи розгортання процесу формування здорового способу життя особистості (пошуково-пропедевтичний (1858–1871 рр.); освітньо-управлінський (1871–1888 рр.); науково-педагогічний (1888–1900 рр.); педагогічно-узагальнювальний (1900–1917 рр.) в творчому доробку педагога.
До безумовних переваг дисертаційного дослідження можна віднести здійснену автором систематизацію основних теоретичних ідей О. Бутовського щодо означеної проблеми. Це дозволило автору визначити мету (формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості), завдання (виховання емоційно-позитивного, свідомого ставлення індивіда до власного здоров’я, прагнення до його збереження та зміцнення; формування теоретичних знань, практичних умінь і навичок оздоровлення організму через систему фізичних вправ, спортивної діяльності, загартування, раціонального харчування, суспільно корисної праці), змістові напрями (рухова активність; гігієнічна грамотність; культура почуттів та поведінки) формування здорового способу життя особистості.
Переконливим свідченням наукової зрілості дослідниці є, на нашу думку, науково коректне розкриття методів (бесіда, роз’яснення, переконання, спостереження, демонстрація, вправа, змагання, контроль і самоконтроль); форм (урок, екскурсія, оздоровча прогулянка, гімнастика до занять, спортивні свята, тренувальні заняття та ін.); видів діяльності (спортивно-оздоровча – плавання, фехтування, боротьба тощо; ігрова – рухливі та командні ігри (футбол, крікет та ін.); суспільно корисна праця – самообслуговування, робота в майстернях, садівництво тощо; художньо-естетична – співи, танці, музика тощо) формування здорового способу життя особистості, обґрунтованих О. Бутовським.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.