Теплотехнічний розрахунок ізотермічних фургонів і розрахунок і побудова основної траєкторії руху автомобіля: Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Спеціалізований рухомий склад", страница 3

— коефіцієнт поглинання сонячної радіації поверхнею фургона, що залежить від матеріалу, кольори і стану поверхні;

— тривалість сонячного опромінення протягом доби, год.

Теплоприток від електродвигунів вентиляторів,

де  — потужність, споживана електродвигуном вентиляторів;

 — ККД електродвигунів;

— тривалість роботи вентиляторів протягом доби, год.

Теплоприток , що утвориться при відтаванні «снігової шуби» випарника, приймається рівним 200 Вт.

Необхідна холодовиробничість холодильної установки (Вт) на I режимі роботи (доставка низькотемпературних вантажів),

,

де — тривалість ефективної роботи холодильної установки протягом доби, год.

При розрахунках приймаємо =36°С, =-20°С, = 0,008... 0,12  =1,27 ; =; =;=640 ; = 0,7...0,8;  = 16 год;  = 0,85...0,95; ; = 0,75...1,0.

Під час перевезення неохолоджуваних плодів і овочів (II режим) загальний тепловий потік,

,

Перші п'ять доданків розраховуються по формулах, приведеним для режиму I, з обліком відповідних вихідних даних.

Під час перевезення плодів і овочів широко застосовується їхнє охолодження в шляху проходження. Швидкість акумуляції теплоти у вантажах і тарі

,

де  і — маса відповідно вантажу і тари (приймається, що маса тари складає приблизно 15 % від маси вантажу), кг;

,- питома теплоємність відповідно вантажу і тари, кДж/(кг·К): = 2,7кДж/(кг·К):

 — початкова температура вантажу, °С;

— кінцева температура вантажу, °С;

— тривалість охолодження вантажу (залежить від температури зовнішнього повітря і потужності холодильної установки (вказується в завданні на проектування), с.

Під час перевезення плодів і овочів у незамороженому виді в них не припиняються процеси життєдіяльності, що супроводжуються виділенням біологічної теплоти,

,

де — кількість біологічної теплоти, виділюваної плодами й овочами, Вт/кг;

 — маса плодів і овочів, перевезених у фургоні, кг.


2 Розрахунок і побудова основної траєкторії руху автомобіля

2.1 Вибираються  і режимний параметр  (див. табл. 2.1) з урахуванням умов розв'язуваної задачі.

Таблиця 2.1. Значення режимного параметру

Дорожні

умови

Умови криволінійного руху

, рад/м

Радіус повороту

Швидкість руху

, км/год (м/с)

Дорога з вдосконаленим покриттям поза містом:

прямолінійний рух

рух на поворотах

250...500

Більше 20

40...60 (11...17)

25...35 (7...10)

0,0010...0,0015

0,005...0,010

Міські перехрестя, грунтові дороги

8...20

8...25 (2,2...7)

0,010...0,030

Свободні площадки, широкі проїзди

7...20

8...25 (2,2...7)

0,035...0,045

Закриті приміщення, вузькі проїзди

8...15

8...15 (2,2...4,2)

0,050...0,100

2.2 Визначається максимальне значення кута повороту середнього (приведеного) колеса автомобіля-тягача при заданому  :

tg·,

2.3 По формулах (2.1) розраховуються координати і  перехідних кривих основної траєкторії при зміні кута  у межах від нуля до  з інтервалом 0,05...0,1 рад.

Перехідні криві основних траєкторій представляють криві типу радіальної спіралі, які описуються параметричними рівняннями:

;                  (2.1)

,                  (2.1)

де - кут повороту середнього приведеного керованого колеса автомобіля – тягача;

 - база автомобіля – тягача;

 - режимний параметр, який характеризує режим криволінійного руху.

2.4 Визначаються кути  повороту автомобіля-тягача при обраних значеннях :

.

Рис. 2.1 Форми основних траєкторій криволінійного руху автопоїзда при його повороті:

а- на 90º; б— на 180°; β — при маневрі типу "переставка";