Методичні вказівки та завдання до курсового проекту з дисципліни "Організація виробництва", страница 3

 - коефіцієнт, який враховує рід оброблюваного матеріалу. Для металорізальних станків при обробці сталі він приймається – 1,0; для алюмінійних сплавів – 0,75; для бронзи і чавуну – 0,8;

 - коефіцієнт, який враховує умови експлуатації устаткування. Для нормальних умов механічних цехів – 1,0; для устаткування, яке працює з абразивами без охолодження рідинами – 0,7;

 - коефіцієнт, який враховує особливості вагової характеристики станків. Для легких і середніх він дорівнює 1,0; для великих і важких – 1,35; для особливо важких і унікальних – 1,7.

Для вираження тривалості ремонтного циклу в роках необхідно провести відповідний перерахунок тому, що кількість років між капітальними ремонтами залежить від прийнятого на підприємстві режиму роботи.

Розрахункова тривалість ремонтного циклу (Т _р) визначається за формулою, рр.

 ,                                                     (2)

де Т _рц – загальна тривалість ремонтного циклу, обчислена за формулою (1), год;

F_еф – річний ефективний фонд роботи устаткування. При однозмінній роботі він приймається рівним 1950 год, при двозмінній – 3950 год. В курсовому проекті прийняти двозмінну роботу устаткування.

Тривалість міжремонтного () періоду визначається за формулою (3); міжремонтний період – це період роботи між двома черговими плановими ремонтами

,                                               (3)

де Т_р – розрахункова тривалість ремонтного циклу в роках, обчислена за формулою (2), рр.;

n_c, n_м – відповідна кількість середніх і малих ремонтів (таблиця 3).

Тривалість міжоглядових періодів () визначається за формулою (4); міжоглядовий період – це період роботи між черговими плановими ремонтами і оглядом або між двома черговими оглядами

 ,                                        (4)

де n_о – кількість оглядів в ремонтному циклі.

В курсовому проекті тривалість ремонтного циклу (год, рр.), міжремонтні і міжоглядові періоди визначаються по кожній групі однотипного устаткування, виходячи з того, що все воно працює більше 10 р. Розрахунки бажано звести в таблицю 4.

Таблиця 4 -  Визначення тривалості ремонтного циклу устаткування

Найменування устаткування	Модель	Довжина ремонтного циклу (Трц), год	Довжина ремонт      -ного циклу (Тр), рр.	Довжина між- ремонтного періоду (tм.р.), міс.	Довжина міжоглядо        -вого періоду (tм.о.), міс.
Приклад Токарно-гвинторізний Горизонтально-фрезерувальний Кругло-шліфувальний …	1К62 680 М С	20000 25800 20000	5,1 6,5 5,1	6,8 8,7 6,8	3,4 4,3 3,4

1.3 Річна трудомісткість ремонтних робіт

Річна трудомісткість ремонтних робіт () обчислюється за формулою (5):

,                                       (5)

де R_i – категорія складності відповідної одиниці або групи устаткування ремонтних одиниць;

C_i – кількість устаткування цієї групи, од.;

t_p.o.i – трудомісткість однієї ремонтної одиниці за відповідним видом ремонту чи огляду, год;

B_j – кількість відповідних видів ремонту або оглядів, які необхідно буде виконати за один рік, виходячи із довжини ремонтного циклу в роках, або так званий річний коефіцієнт повторності відповідного виду робіт, частки одиниці;

і – кількість видів устаткування на підприємстві, од.;

j – кількість видів ремонтів, оглядів, перевірок на точність і промивок устаткування.

Згідно з Єдиною системою ППР встановлено такі нормативи витрат часу на одну ремонтну одиницю, які наведені в таблиці 5.