Розрахуємо коефіцієнт розриву між тарифними та експлуатаційними т-км:
(1.9)
Коефіцієнт розриву буде зростати , коли зростання експлуатаційного вантажообігу перевищує зростання тарифного вантажообігу
Висновок:
У фактичному періоді порівняно з плановим спостерігається позитивна тенденція збільшення вантажообігу та обсягу перевезень вантажів відповідно 5,32% та 5,3%. Негативним є те, що знижується, але незначно, середня дальність перевезення вантажу; оскільки у структурі перевезень росте питома вага більш короткого місцевого сполучення. Темп зростання експлуатаційного вантажообігу – 106% випереджує темп росту тарифного вантажообігу – 105,32%, що викликає зростання коефіцієнту розриву між тарифними та експлуатаційними т-км і відповідно зниження прибутку від перевезень.
Для факторного аналізу вантажообігу використовують моделі:
1 Залежність вантажообігу від обсягу перевезень та середньої дальності
Рисунок 1.3 – Укрупнена модель аналізу вантажообігу
2. Залежність вантажообігу від вантажообігу за видами сполучень
ΣPlпр ΣPlм
Рисунок 1.4 – Модель аналізу вантажообігу за видами сполучень.
3. Модель передбачає деталізацію середньої дальності:
= (1.10 )
(1.11)
де: γ – питома вага перевезень в даному виді сполучення
ΣPl
ΣP lван
lм,пр γм,пр
Рисунок 1.5 – Модель аналізу вантажообігу за факторами обсягу та середньої дальності
Факторний аналіз вантажообігу виконуємо за моделлю 3. Ця модель є 3-х рівневою, тому аналіз проводиться за ступенями:
1) оцінюється вплив складних показників (ΣP, lван) на вантажообіг
2) оцінюється вплив простих факторів (дальності та структури перевезень за видами сполучень на середню дальність перевезень.
3) оцінюється вплив простих факторів на результативний показник
Виконаємо розрахунки за вихідними даними табл. 1.1. Оцінюємо вплив зміни обсягу перевезень та середньої дальності на вантажообіг:
= 4079,56 * 167,883 = 684,889 млн.ткм
= 80026,48 * (-0,077) = - 6,162 млн.т-км
Перевірка: 684,889 - 6,172 = 678,727 млн.т-км 13428,9-12750,2
Для того щоб оцінити вплив факторів зміни дальності та структури перевезень за видами сполучень необхідно застосувати метод структурних підстановок (змін), який є слідством з методу ланцюгових підстановок. Цей метод використовують для аналізу складних показників, які залежать від зміни структури явища. Наприклад, окрім аналізу середньої дальності перевезень цей метод використовують при аналізі таких середніх величин як середнє статичне навантаження , або середня доходна ставка (). Для застосування цього методу необхідно:
1) розрахувати “структурну підстановку” – умовну величину показника, який аналізується. При розрахунках цієї величини значення структурних коефіцієнтів приймаються на фактичному рівні, а значення якісних показників, на плановому, тобто маємо:
(1.12)
2) щоб оцінити вплив на результативний показник зміни структури, необхідно порівняти величину структурної підстановки із плановим значенням результативного показника;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.