(2.18)
де - середня вага поїзду брутто ;
- середньодобовий пробіг локомотива;
- частка допоміжного пробігу локомотива у лінійному.
Для факторного аналізу продуктивності локомотиву можливо застосувати як метод ланцюгових підстав, так і метод абсолютних різниць.
При аналізі треба мати на увазі, що кожен із якісних показників, які впливають на величину продуктивності локомотиву у свою чергу залежить від інших факторів.
Так маса поїзду брутто залежить від:
- навантаження вантажного вагону;
- кількості вагонів у потязі;
- частки порожніх вагонів;
- маси тари вагонів.
Великий вплив на підвищення середньої маси поїзду здійснює формування важковагових потягів (якщо це є економічно виправданим).
Аналіз використання локомотивів також як і аналіз використання вагонів починають з оцінки зміни їх продуктивності. Розрахунки виконують по кожному типу тяги та у цілому по усім локомотивам, які зайняті у вантажному русі. Окремо аналізують використання локомотивів на маневровій роботі та у пасажирському русі.
При дослідженні показників, які визначають середньодобовий пробіг оцінюють причини зміни співвідношення часу знаходження локомотиву у русі та в усіх видах простоїв, для чого користуються даними про використання бюджету часу локомотивів.
Для оцінки впливу зміни допоміжного пробігу його розбивають на складові: одиночний, у подвійній тязі у підталкуванні та виконують аналіз причин, які призвели до зростання допоміжної роботи.
Виконаємо аналіз середньодобової продуктивності локомотиву за даними таблиці 2.9. З таблиці видно, що у фактичному періоді порівняно з планом продуктивність локомотиву знизилась на 9992,07 т-км. За результатами факторного аналізу (таблиця 2.9) ми бачимо що на продуктивність локомотива негативно вплинуло зниження середньодобового пробігу та середньої маси поїзду, а під впливом зниження допоміжного пробігу продуктиність локомотиву виросла.
Таблиця 2.9 - Факторний аналіз середньодобової продуктивності локомотива методом ланцюгових підстав
№ підстановки |
Фактори |
Розрахунок впливу факторів на результативний показник |
||
Sл |
β |
Qбр |
||
0 |
Sл0 |
β0 |
Qбр0 |
|
1 |
Sл1 |
β0 |
Qбр0 |
ΔПл(Sл)= 2940*395*(1-0,1985)-2940*399*(1-0,1985)= -25,64 |
2 |
Sл1 |
β1 |
Qбр0 |
ΔПл(β)= 2940*395*(1-0,1823)-2940*395*(1-0,1985)= 18813,06 |
3 |
Sл1 |
β1 |
Qбр1 |
ΔПл(Qбр) = 2880*395*(1-0,1823)-2940*395*(1-0,1823)= -19379,49 |
Перевірка:
Δ Пл= Пл1- Пл0= ΔПл(Sл)+ ΔПл(β)+ ΔПл(Qбр);
Δ Пл= 930215,52-940207,59= (-9425,64)+18813,06+(-19379,49)= -9992,07т-км
Оцінка впливу якості використання локомотивів на їх пробіги та експлуатаційний парк.
Найбільш повне використання локомотивів за потужністю та часом обумовлює зменшення обсягу роботи у локомотиво-кілометрах () та загальної потреби у експлуатаційному парку локомотивів.
Зміна загального пробігу локомотива обумовлюється впливом таких факторів як:
- обсяг перевезення у тоно-кілом. брутто ();
- середня маса поїзда брутто ();
- частка допоміжного загального пробігу до пробігу у голові поїзду ().
Аналітична формула залежності:
(2.19)
Для факторного аналізу необхідно застосовувати метод ланцюгових підстав.
При поліпшенні якісних показників використання локомотивів на одиницю перевезень припадає менший обсяг роботи, що характеризується зменшенням співвідношення , або відповідно збільшенням співвідношення .
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.