Обгрунтування шляхів удосконалення управління конкурентоспроможністю продукції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

Економічний факультет

Кафедра маркетингу та менеджмету ЗЕД

Контрольна робота

з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика»

на тему «Управління конкурентоспроможністю продукції на підприємстві»

Харків – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП

Головним напрямком економічного розвитку України є створення умов для випуску конкурентоспроможної продукції, яка б стимулювала завоювання нових ринків збуту, використання новітніх технологій та створення високотехнологічних секторів економіки. Проблема управління конкурентоспроможністю товару складається із багатьох задач, багатоаспекність і взаємовплив яких потребують об’єднання їх в загальну системууправління конкурентоспроможністю, що підкреслює актуальність обраної теми на сучасному етапі розвитку економіки.

Характеризуючи ступінь наукової розробки проблеми управління конкурентоспроможністю продукції, слід зазначити. Що даному питанню присвячено чимало праць вітчизняних і закордонних вчених-економістів, серед яких: Г.Л. Азоєв, В.Г. Андрійчук, В.І. Бойко, С.В. Бородін, В.Н. Гончаров, С.І. Дем’яненко, Ф. Котлер, Ж.-Ж. Ламбен, М. Портер, В. Благоєва, Г.Л. Багієв, А.П. Челенков. Р.А. Фатхутдінов, А.Ю. Юданов, Т.Д. Маслова, І.М. Ліфіц та інші. Проте, на думку автора, дана тематика потребує подальшого розгляду, поглиблення і систематизації.

Мету даної роботи автор вбачає у теоретичному обгрунтуванні шляхів удосконалення управління конкурентоспроможністю продукції, а також у розробці практичних методів адаптації та покращення рівня управління конкурентоспроможнісю продукції на підприємстві на прикладі ***

Мета роботи передбачає наступні задачі дослідження:

o  розглянути теоретичне підгрунтя поняття конкурентоспроможності продукції, її складові та місце у системі маркетингу;

o  розглянути основні аспекти оцінки конкурентоспроможності продукції як основу для прийняття оптимальних рішень управління конкурентоспроможністю;

o  визначити шляхи удосконалення управління конкурентоспроможністю продукції і відобразити їх практичне використання.

При проведенні дослідження автором використані наступні методи:

v Аналіз наявної бази джерел стосовно проблематики, яка підлягає розгляду.

v Синтез точок зору, які представлені у базі джерел (метод наукового синтезу).

v Моделювання на основі отриманих даних авторського бачення проблематики (метод моделювання).

Глава I

1.1  Поняття конкурентоспроможності товару, її складові та місце у системі маркетингу

В ринкових умовах проблема підвищення конкурентоспроможності товарів має першочергове значення. Конкурентоспроможність продукції досягається за рахунок комплексних зусиль маркетингу. У рамках товарної політики створюються внутрішні і зовнішні переваги товару шляхом надання йому як об’єктивних властивостей за допомогою наукових досліджень і розробок, так і суб’єктивних, які основані на особистих уявленнях та вподобаннях споживачів.

Однак, конкурентоспроможною можна вважати однорідну продукцію з технічними параметрами і техніко-економічними показниками, що ідентичні аналогічним показникам проданого товару. Без дотримання такої умови вживання терміна «конкурентоспроможність» є суто умовним. Тому, розробляючи конкурентоспроможну продукцію, треба брати до уваги всі ринкові чинники, використовувати досягнення сучасного маркетингу щодо ивчення наявного та потайного попиту. Найбільш вірогідною базою для оцінювання конкурентоспроможності має бути дослідження потреб покупців, вимог ринку.

Таким чином, конкурентоспроможність товару являє собою сукупність якісних і вартісних характеристик товару, основною задачею яких є задоволення конкретної потреби споживача, тобто, здатність товару бути виділеним споживачем з-поміж аналогічних за своїми властивостями товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами.

Автором розглянуто основні складові конкурентоспроможності товару ( див. рис.1.1.):

Рис. 1.1. Складові конкурентоспроможності товарів

Основною характеристикою технічних параметрів (показників якості) товару є його корисність – це сукупність властивостей, що обумовлюють здатність задовольняти визначені потреби відповідно до призначення товару.

До технічних параметрів конкурентоспроможності належать параметри призначення, ергономічні параметри, естетичні параметри, нормативні тощо.

Параметри призначення характеризують технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати. Вони відбивають сутність корисного ефекту, що досягається завдяки застосуванню даного товару в конкретних умовах споживання.

Параметри призначення поділяють наступним чином: