де – напруга на базі транзистора;
- напруга на вході транзистора в робочій точці (додаток В);
– напруга на колекторі транзистора.
Обчислимо струм подільника. Тут Іб0=0,3(мА) – струм бази в робочій точці
Іпод = 10 Іб0, (2.1.2)
Іпод =100,3=3 (мА).
Елементи даного каскаду підсилення визначаються по наступним формулам
Опір резистора в колі емітера і ємність конденсатора в колі емітера
, (2.1.3)
, (2.1.4)
де =20(мА) – струм колектора в робочій точці
(Ом),
(мкФ).
Опір подільника знаходимо з наступного виразу
, (2.1.5)
(кОм).
Опір резистора подільника Rб2
, (2.1.6)
(кОм).
Опір резистора подільника Rб1 визначається по формулі
, (2.1.7)
( кОм).
Отримавши значення усіх резисторів подільника, можна визначити величину вхідного опору
, (2.1.8)
(кОм).
Опір навантаження визначається з наступного виразу
, (2.1.9)
(кОм).
Значення величини розділової ємності знаходиться з виразу :
, (2.1.10)
де .
(мкФ).
Для визначення розділової ємності СР2 використаємо ту саму формулу, що і для СР1, але у ній замінимо на опір входу наступного каскаду, який дорівнює 3 кОм.
Тоді значення розділової ємності СР2 дорівнює
(мкФ).
Розрахуємо комбіновану ВЧ корекцію, що реалізується ввімкненням двох індуктивностей так, як показано на рисунку 2.1. Значення цих індуктивностей розраховується таким чином [1]
, (2.1.11)
де - оптимальний коефіцієнт корекції (, ) [1]
- опір навантаження каскаду, яким є ( );
- паразитна ємність каскаду, що визначається таким чином [1]
C0 = CK+СМ+СВХ, (2.1.12)
де CM – ємність монтажу (СМ = 2 пФ);
СВХ – вхідна ємність наступного каскаду, яким є кінескоп (СВХ = 2 пФ);
СК – ємність колекторного переходу (СК = 5,5 пФ).
Обрахуємо таким чином
(Ф).
Отже, з отриманих даних розрахуємо L1 і L2
(мкГн),
(мкГн).
Розрахуємо емітерну ВЧ корекцію
Для цього розрахуємо значення опору емітерної ВЧ корекції
, (2.1.13)
,
де - значення наскрізної крутості емітерного струму.
, (2.1.14)
.
Далі розрахуємо значення ємності емітерної ВЧ корекції
, (2.1.15)
.
Для того, щоб обчислити коефіцієнт підсилення по напрузі виконаємо слідуючи дії
(2.1.16)
Знаходимо кофіцієнт підсилення по напрузі
Ku = 0.7 h21e , (2.1.17)
Ku = 0.7 * 67 = 46,9 (раз)= 33,4 (дБ).
Коефіцієнт підсилення по потужності
Kр = , (2.1.18)
(дБ).
Для резисторів необхідно визначити їхню потужність
Р = U ∙ I, (2.1.19)
U Rб1=ЕК-UБ0, (2.1.20)
U Rб1=90-9,6=80,4 (В),
де U Rб1 – спад напруги на даному опорі.
РRб1 = U Rб1 ∙ Iпод , (2.1.21)
РRб1 = 80,4 ∙ 3 ∙ 10-3 = 241,2 (мВт),
U Rб2= UБ0, (2.1.22)
U Rб2=9,6 (В),
де U Rб2 - спад напруги на даному опорі.
Р Rб2 = U Rб2 ∙ Iпод , (2.1.23)
Р Rб2 = 9,6 ∙ 3 ∙ 10-3 = 28,8 (мВт),
U Rн= ЕК- UК0, (2.1.24)
U Rн=90-41=49 (В),
де U Rн - спад напруги на даному опорі.
Р Rн = U Rн ∙ Iк, (2.1.24)
Р Rн =49 ∙ 20 ∙ 10-3 = 980 (мВт),
U RЕ= U Е0, (2.1.25)
U Rн=49 (В),
де U Rе - спад напруги на даному опорі.
Р Rе = U Rе ∙ ( Iк + Іб ) , (2.1.26)
Р Rе =49 ∙ (20+0,3) ∙10-3 = 994,7 (мВт).
Для отриманих елементів вибираються значення номіналів, найбільш наближено до отриманих з ряду Е12.
Rб1: С2-23 -0,125-27 кОм ±10%,
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.