Будова і функції організму сільськогосподарських тварин

1. Будова і функції організму сільськогосподарських тварин. Ознайомитись із загальними закономірностями будови скелета тварин та птиці. Вивчити його функції.

Мета роботи: Ознайомитись із загальними закономірностями будови скелета тварин та птиці. Вивчити його функції.

Скелет — це тверда внутрішня основа тіла, яка виконує функцію опору та неактивного руху. Він складається з кісток і хрящів, переважно з'єднаних рухомо зв'язками й суглобами. Скелет в організмі виконує різні механічні та біологічні функ­ції. За допомогою м'язів, які об'єднують кості в складну систему важелів руху і опору, скелет забезпечує рух тварин, дихальні рухи грудної клітки, виконує роль опори при сто­янні, захищає внутрішні органи від механічних пошкоджень, утворюючи пружні порожнини: грудну, тазову, черепну. Як депо мінеральних солей скелет бере участь у мінеральному обміні, головним чином кальцію.

Кістки за формою поділяються на трубчасті, короткі та плоскі. З трубчастих складається скелет кінцівок, вони видов­жені й мають порожнину, наповнену кістковим мозком. Ко­роткі кістки складаються із губчастої речовини і призначені для пом'якшення ударів під час руху. З плоских кісток утво­рено череп, грудну клітку, тазову порожнину, вони скла­даються із двох пластинок, між якими є губчаста речовина.

Кістки між собою можуть з'єднуватися рухомо, напіврухомо й нерухомо. Рухомо вони з'єднуються за допомогою су­глобів, зчленувань і м'язів. Наприклад, кістки тазової кін­цівки з'єднуються із тулубом за участю суглоба, а грудної — за допомогою м'язів. Напіврухомо з'єднані суміжні хребці в хребетному стовпі. Зубчасті краї однієї кістки черепа входять у зубчасті краї іншої, з'єднуючи їх нерухомо.

Кістки дуже тверді, в два рази твердіші від граніту. 1 см³ кістки витримує навантаження до 2000 кг. Така міцність і пружність досягаються за рахунок з'єднання органічної речо­вини (осеїну) із мінеральними солями. При спалюванні кіс­ток мінерали залишаються в золі. Осеїн при виварюванні Кісток дає клей. Неорганічної речовини у них 66,7, органіч­ної - 33,7%. У кожній кістці розрізняють окістя, кісткову речовину, судини та нерви. Окістя (періост) покриває кістку зверху, за винятком поверхні, покритої хрящем. Це тонка сполучнотканинна оболонка, в якій багато судин і нервів. До зовнішньої поверхні прикріплюються сухожилля м'язів, або жилки, на внутрішньому боці знаходяться клітини, що утворюють кісткову тканину (остеобласти), при переломах кістка зростається за допомогою остеобластів. Кісткова речовина складається із поверхневого тонкого шару — компактної речовини й внутрішнього — губчастої. У губчастій речовині розташовується червоний і жовтий кістковий мозок, у кістках птиці - повітря. В червоному кістковому мозку утворюються еритроцити  й лейкоцити. Жовтий мозок складається із жирової  тканини. Суглобна поверхня кісток покрита ріалі новим хря­щем, поверхня його гладенька і сковзка.

Суглоби з'єднують окремі кістки за допомогою спеці­альних гнізд, хрящових площин і зв'язок. Останні охоплюють суглоб із двох боків, зміцнюючи його. Крім того, зв'язки виділяють синовіальну рідину, яка змазує поверхню суглобо­вих хрящів і цим послаблює тертя в суглобах.

Розрізняють скелет голови, тулуба й кінцівок. Скелет голови - це череп. Його розділяють на мозковий і лицьовий відділи. Мозковий відділ являє собою порож­нину, в якій розміщений мозок. Кістками лицьового черепа утворені порожнини носа і рота. Кістки мозкового черепа є парні та непарні. Парні — вискові, тім'яні, лобні й непарні — Потилична, клиноподібна, ґратчаста та міжтім'яна. Лицьовий череп складається із непарних кісток — під'язичної, до якої прикріплюються м'язи язика, глотки і хрящі гортані, та лемішової, що розділяє носову порожнину на рівні й однакові половини. До парних кісток належать верхня і нижня щелепи, різцеві, носові, сльозові, виличні, піднебінні, крилоподібні та носові раковини. Кістками черепа утворюються пазухи (по­рожнини) —- гайморова, або верхньощелепна, клинопіднебінна і лобна, які заповнені повітрям, що проникає через спеціальні отвори із носових ходів. Зуби розміщуються у верхній і нижній щелепах та різцевій кістці. З боків лобної кістки є отвори — очні орбіти, що формуються слізною, виличною, лобною кістками, в яких розміщені органи зору, зовнішній слуховий хід знаходиться у висковій кістці.

Скелет тулуба становлять хребетний стовп і грудна клітка. Хребетний стовп поділяється на шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий відділи й скла­дається із хребців — непарних кісток, які з'єднуються між собою хрящовими зв'язками. До складу хребців входять тіло, дужка й відросток. У хребцях є отвори, що утворюються тілом і дужкою хребця, з них складається хребетний канал. В останньому розміщений спинний мозок.

Хребці мають остисті й поперечні відростки, які с місцями прикріплення м'язів. Остисті відростки непарні, знаходяться зверху хребця й утворюють гребінь хребетного стовпа. Попе­речні парні і відходять з боків дужки.