Потреби і діяльність. Поняття і структура потреб. Мотивація та її структура. Свідомо та неусвідомлена мотивація. Діяльнісний принцип у психології

Лекція 4. Потреби і діяльність

План

1. Поняття і структура потреб.
2. Мотивація та її структура. Свідомо та неусвідомлена мотивація.
3. Діяльнісний принцип у психології.
4. Вчинків принцип у психології.

1. Виходячи з сучасних уявлень про категорію „потреба” ми будемо розуміти під потребою сукупність стійких мотивів, які мають певну ієрархію і виражають спрямованість особистості.

Американський психолог А.Маслоу сформулював позитивну теорію мотивації, яка передбачає наявність у людини п‘яти базових потреб, між якими встановлюється досить чітка ієрархія. Передбачається, що кожна наступна потреба може бути задоволена, коли задоволені ті, що її передують. Отже це:

Фізіологічні потреби. Вони зв‘язані з концепцією гомеостазу, суть якої полягає в тому, що організм здійснює дії, спрямовані на підтримку певної внутрішньої постійності. Це, наприклад, підтримування температурного, водного, сольового і білкового балансу. Таким чином, фізіологічні потреби зв‘язані з задоволенням необхідностей у воді, їжі, вітамінах тощо. На думку автора теорії, ці потреби найбільш потужні і нагальні і доти, поки вони не задоволені, соціальні потреби більш високого рівня, як правило, не будуть актуалізованими.

Потреби у безпеці. Це свобода від страху, тривоги і хаосу, це необхідність у стабільності і захисті. Актуалізація цієї потреби означає, що їй буде підкорена вся поведінка особи, її розум і пам‘ять будуть спрямовані на досягнення цієї мети. Ця потреба домінує тільки у критичних ситуаціях, якими є війни, стихійні лиха, соціальні кризи. За нормальних умов вони проявляються тільки у м‘яких формах, наприклад, у бажанні влаштуватись на роботу у стабільну організацію.

Потреба у прив’язаності та любові включає в себе устремління у приналежності до певної соціальної групи, пошуку дружніх відносин , коханні і т.д., як реакція на почуття самотності і ізоляції.

Потреба у визнанні. Це всі бажання , зв’язані з поняттям  „досягнення” і пошуку поваги з боку інших (статус, визнання, престиж) заради відчуття власної значимості, необхідності корисності у цьому світі. Незадоволення цієї потреби викликає почуття приниженості і як компенсація , веде до запуску механізму асоціальної і делінквентної поведінки.

    Потреба у само актуалізації. Розглядається як устремління до само втілення людини, реалізації закладених у ній потенцій. Це звучить так: людина зобов’язана бути такою , якою вона може бути.

  Крім зазначених можна вказати на потребу у пізнанні і розумінні як потяг до істини, до непізнаного, таємничого. Фрустрація пізнавальних потреб може стати причиною серйозних психопатологій.

2.  Мотивація – це внутрішнєпробудження особи до того чи іншого виду активності (діяльність, спілкування, поведінка) . По суті, ніяка ефективна соціальна взаємодія з людиною неможлива без врахування особливостей її мотивації. За об’єктивно однаковими вчинками людини можуть стояти абсолютно різні причини , тобто джерелами цих дій , їх мотивація може бути абсолютно різною.

У теорії мотивації прийнято вважати , що мотиви є опредмеченими потребами. Таким чином, предмет діяльності, будучи мотивом, може бути як уречевленим так і ідеальним , але головне , що за ним стоїть потреба. У якості мотивів можуть виступати ідеали , інтереси , переконання , соціальні настанови. При цьому якась частина мотивів може не усвідомлюватись і проявляється як переживання неясних потягів та устремлінь. Коли людину просять пояснити свою поведінку , вона часто не може це зробити, особливо у випадку , коли треба пояснити свої негарні вчинки.

Однією з форм несвідомої мотивації є витіснення як мотивоване забування. Неусвідомлена мотивація допомагає позбавитись від почуття вини за свої вчинки або їх відсутність, оскільки вони вважаються мимовільними.

3. Вивчаючи дану тему, треба виходити з того, що категорія діяльності у психології використовується у двох аспектах: по –перше, як спосіб пояснення  того, як утворюються психічні образи і психічні феномени; по-друге, як поняття, що описує цілеспрямовану і мотивовану активність людини.  Діяльність як принцип призначений для пояснення того, що психіка є відтиском у формі ідеальної взаємодії організму з оточуючою реальністю.

Людська діяльність базується на потребах. В зв’язку з цим треба з’ясувати які це потреби, і їх ієрархію. В цьому плані варто звернути увагу на концепцію американського психолога А. Маслоу.