Альтруїзм – на противагу егоїзму – піклування про оточуючих і готовність пожертвувати особистими інтересами заради спільних.
Амбівалентність – одночасність притмположних переживань.
Амнезія – втрата пам’яті, викликана такими факторами як, наприклад, витіснення інтерференції (накладання нової інформації на вже відомий матеріал), або в результаті фізичної або психічної травми.
Аномальний – (грецьк. нерівний) – неправильний, такий, що відхиляється від загальноприйнятої норми.
Апперцепція (від лат. До + сприйняття) залежність сприйняття від попереднього досвіду.
Архетип (грецьк. древній відтиск) – у концепції К. Юнга – древні праобрази які є генетично успадкованими і утворюють глибинну структуру особистості.
Асоціація (від лат. зв'язок, об’єднання) обновлений попереднім досвідом зв'язок уявлень, завдяки якому одне уявлення, яке з’явилося у свідомості, виникає за схожістю, суміжністб, або протилежністю, інше.
Ассертитивність – здатність людей відстоювати свої права, приймаючи до уваги також і права інших.
Афект – короткочасний стан сильного нервового збудження.
Біхевіоризм – напрям у психології, котрий полягає у розумінні поведінки людей і тварин як сукупності моторних і відповідних їм емоційних і вербальних реакцій на подразники – стимули.
Біхевіоризм – напрям у психології, котрий полягає у розумінні поведінки людей і тварин як сукупності моторних і відповідних їм емоційних і вербальних реакцій на подразники – стимули.
Витіснення – активне, але не усвідомлюване індивідом видалення неприємних переживань, які, переміщуючись у несвідоме, стають глибинною причиною людських думок і дій, і переживаються як відчуття занепокоєності.
Відчуття – безпосередня реакція органів відчуття і нервових центрів на дію на них предметів і явищ зовнішнього світу.
Вікно Джогаррі – модель спілкування, яка передбачає наявність чотирьох секторів (явне, приховане, таємне і несвідоме), які зумовлюють поведінку людей у процесі спілкування.
Волюнтаризм (від лат. Хотіння, воля) – система поглядів, автором якої є німецький психолог В. Вундт, згідно з якою сила волі робить мислення організованішим.
Вчинок – дія, виконуючи яку людина усвідомлює її значення для інших людей, тобто її соціальний смисл.
Гештальтпсихологія – напрям у психології, який виходить з того, що людська свідомість складається з цілісних структур – гештальтів і, відповідно з цим, процес пізнання полягає у прикладанні внутрішніх гештальтів до зовнішніх структур.
Група – надіндивідне цілісне утворення, в якому діють власні психологічні закономірності, які визначають поведінку групи в цілому і поведінку окремих індивідів.
Деіндивідуалізація – втрата самоусвідомлення і страху оцінки; виникає у групових ситуаціях, коли забезпечується анонімність.
Дискримінація – явище, засноване на природній схильності розрізняти людей за певними ознаками і категорізувати їх для покращення процесів спілкування.
Дія– тілесна функція організму, яка полягає у зміні його стану по команді, яка надходить від нервової системи у результаті аналізу системи образів.
Діяльність – активна взаємодія людей з природою, у котрій вони досягають свідомо поставлених цілей, які виникають у результаті появи певних потреб.
Екстеріоризація – процес переходу від внутрішньої, психічної діяльності, до зовнішньої, предметної, наприклад, перехід від внутрішньої мови до зовнішньої.
Екстраверт – протилежний інтровертам тип, якому властива спонтанність у діях, а іноді навіть бездумність. Добре орієнтується у новій ситуації, але часто піддаються чужому впливу.
Емоції – переживання, які виникли у людини під впливом загального стану організму і задоволення або незадоволення її актуальних потреб.
Закон Вебера – Фехнера або основний психофізичний закон, визначає зв'язок між інтенсивністю відчуття і силою подразнення, яке діє на який – небудь орган відчуттів.
Здібності – така сукупність якостей особистості, яка дозволяє оволодівати знаннями і навичками, суттєво важливими для даної продуктивної діяльності.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
