Ящур. Передзабійна діагностика ящура, в разі типового перебігу, не являє труднощів. Найхарактерніші клінічні симптоми для цієї інфекції — афти в ротовій порожнині, у міжкопитних щілинах, на вим'ї. З розвитком афт у ротовій порожнині спостерігається слинотеча. Розрізняють афтозну, міокардіопатичну і токсичну форми ящура. Афтозна форма характеризується наявністю у ротовій порожнині, на вимені і в між-копитних щілинах ерозій і афт. При міокардіопатичній формі серцевий м'яз дряблий і пронизаний сіро-білими і жовтими смужками (тигроїдне серце). Токсична форма відрізняється крововиливами у клапанах серця, на серозних оболонках і відкладанням фібрину у підшкірній клітковині. В ряді лімфатичних вузлів спостерігаються гіперемія і незначні набряки. Селезінка звичайно не змінюється. Туші та інші продукти забою тварин, хворих або підозрілих щодо захворювання на ящур, забороняється випускати з підприємств у сирому вигляді. Туші і субпродукти, одержані від тварин, які мали підвищену температуру тіла при забої, використовують на варені і варено-копчені ковбасні вироби, консерви, варені кулінарні вироби або знешкоджують проварюванням. М'ясо, м'язи з голів і стравоходів, а також гортань, серце, діафрагму та іншу м'язову тканину, одержану від забою тварин, підозрілих щодо захворювання на ящур, але при нормальній температурі тіла, випускають після попереднього остигання протягом 48 годин при температурі від 3 до 12° або 36 годин при температурі вище 12°. При цьому м'ясо після остигання туші відокремлюють від кісток і проварюють на цьому ж підприємстві протягом 2,5 години.
Орнітоз — інфекційне захворювання, яке передається людині. Частіше хворіють качки, гуси, індики і голуби. Передзабійні клінічні симптоми цього захворювання нехарактерні. При післязабійному дослідженні виявляється збільшення печінки і селезінки, запалення повітроносних мішків, перикарду та кишечнику. Нирки набряклі і розм'якшені. В разі хронічного перебігу хвороби спостерігається .вогнищеве запалення легень. Тушки птиці, хворої або підозрілої на захворювання орнітозом, спалюють разом з органами. При переробці птиці з ферм, неблагополучних щодо орнітозу, необхідно додержувати заходів особистої профілактики.
Фіноз. При дослідженні на фіноз оглядають і старанно промацують язик. Розрізують (паралельно поверхні нижньої щелепи) і оглядають жуйні м'язи (зовнішні — двома розрізами, а внутрішні — одним з кожного боку). Потім оглядають серце і роблять кілька поздовжніх надрізів. Розрізують і оглядають м'язи кореня язика, шийні і діафрагму. Санітарна оцінка фінозного м'яса перебуває в прямій залежності від ступеня ураження його личинками фін.
Якщо у м'язах або органах на розрізі площею в 40 см2 є більше трьох фін (живих або загиблих), то тушу, голову, язик, серце та інші продукти, що мають м'язову тканину, передають для технічної утилізації; при трьох і менше — тушу і всі субпродукти, які мають м'язову тканину, проварюють, заморожують або солять (див. Умовно-придатне м'ясо і способи його знешкодження). Жир знешкоджують перетоплюванням, з доведенням температури у топленому жирі до 100°С протягом понад 20 хвилин. Кишки від уражених фінозом тварин після звичайної обробки використовують за призначенням. При виявленні тонкошийних фін на серозних покривах і на печінці їх видаляють, після чого туші і внутрішні органи випускають без обмеження.
Фіноз овець і оленів для людини безпечний. Тому в разі виявлення личинок фін тушу (якщо немає змін у мускулатурі) і всі органи цих тварин передають для переробки на варені ковбасні вироби або знешкоджують заморожуванням. При дегенеративних змінах мускулатури тушу піддають технічній утилізації, а жир перетоплюють для харчових цілей.
Ехінококоз. При генералізованому ураженні ехінококозом мускулатури і внутрішніх органів тушу і органи піддають технічній утилізації. При частковому ураженні утилізації піддають лише уражені частини, а решту проварюють.
Трихінельоз. Хворіють свині та інші тварини. Заражується і людина. В організмі свиней улюбленими місцями локалізації личинок трихінел є ніжки діафрагми, діафрагма, м'язи язика, жуйні м'язи. Рідше трихінели виявляють у поперекових, спинних, міжреберних та інших м'язах. Нерідко їх знаходять у шпику, куди вони потрапляють внаслідок метаплазії у жирі м'язових волокон. Личинки трихінел виділяють у капсулах термостабільні токсигенні речовини, які не руйнуються при звичайній термічній обробці. Тому трихінельозне м'ясо може викликати у людей харчову інтоксикацію і в провареному вигляді.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.