Електричні вимірювання. Визначення і класифікація засобів і методів електричних вимірювань. Похибки приладів та вимірювань. Аналогові електромеханічні вимірювальні прилади, страница 5

В електровимірювальних приладах випрямної системи вимі­рювальний синусоїдний струм перед вимірюванням випрямля­ється за допомогою напівпровідникових вентилів. Випрямлений струм потрапляє у вимірювальний механізм магнітоелектричної системи. У приладах випрямної системи рухома частина через значну інерційність не може встигати за пульсаціями випрямле­ного струму і тому її відхилення визначається середнім за період значенням обер­тального моменту.

Рис. 10.9

В магнітоелек­тричних логоме­трах (рис. 10.9, а) рухома частина складається із двох жорстко скріплених між собою котушок, обертальні моменти яких М₂ і М₂ залежать від кута повороту а. Це досягається неоднорідністю індукції В₆ радіального магнітного поля, в якому переміщуються котушки, що, в свою чергу, забез­печується змінним повітряним проміжком δ.

Рухома частина встановлюється в положенні рівності момен­тів М₁=М₂, а кут відхилення стрілки визначається при цьому співвідношенням струмів у котушках цієї частини.

Вимірювальний механізм електродинамічного логометра (рис. 10.9, б) складається з нерухомих котушок 1 і двох рухомих котушок 2, скріплених між собою. При вмиканні електродинаміч­ного логометра в електричне коло струми І, 7₁₍ І₂ в котушках ство­рюють два протилежних обертальних момента М_х і М₂, під дією яких рухома частина повертається на кут а, який відповідає рів­ності цих моментів. Цей кут визначається співвідношенням стру­мів І_х і І₂ в рухомих котушках і зсувом фаз між цими струмами і струмом І в нерухомих котушках.

Електромагнітний логометр має дві котушки, які вмика­ються паралельно, і так, щоб їхні моменти М₁ і М₂ діяли на рухоме осердя в протилежні боки. Кут відхилення стрілки такого приладу є функцією співвідношення квадратів струмів у його котушках.

Феродинамічний логометр має феромагнітне осердя та дві пари послідовно з'єднаних котушок - рухомих і нерухомих. Рухома частина при взаємодії котушок повертається в цьому разі на кут, що визначається відношенням квадратів струмів у котушках.

Література

1. Овчаров В.В. Теоретичні основи електротехніки К.: Урожай, 1993 р.

2. Иванов И.И. Равдоник  В.С. Электротехника. Учебное пособие для неэлектрических специальностей вузов. - М.: Высшая школа . 1984. - 375 с.

3. Клауснитцер  Г. Введение в электротехнику. Пер. нем. - М: Энергоатомиздат. 1985. - 480 с.

4. Яцкевич В.В. Электротехика. Учебное пособие.- Минск: Урожай. 981.-183 с.

5. Богуславский В.А., Калымаков В.И., Деметицкая Т.Д. Методические указания к лабораторным работам по теоретическим основам электротехники. Раздел “Электрические цепи постоянного тока” - часть., Харьков, ХАДИ, 1991. - 24 с.

6. Прищеп В.Г. Электротехніка. Методические указания по изучению дисциплины и задание для контрольной работы студентам - заочникам сельскохозяйственных вузов по специальности 1509 - “Механизация сельского хозяйства”. - М.: ВСХИЗО. 1987. 37 с.

7. Общая электротехника с основами электроники. Учебник для техникумов / В.А. Гаврилюк, Б.С. Гершунский, А.В. Ковальчук, Ю.А. Куницкий, А.Г. Шаповаленко – Киев: Вища школа. Головное издательство. 1980. – 480 с.

8. Л.А. Бессонов. Теоретические основы электротехники. Издание четвертое. Москва: Высшая школа. 1964. – 750 с.

9. Электротехніка. Учебник для неэлектрических специальностей. Под ред. В.Г. Герасимова - М.: Высшая школа, 1985. - 480 с.

10. Борисов Ю.М. и др. Электротехника. Учебник для вузов - М.: Энергоатомиздат. 1985. - 522 с.

11. О.М. Кобяков, М.М. Ляпа, В.М. Лисенко, В.І. Грабчак, В.В. Гриненко: Аналогова схемотехніка Навчальний посібник. – Суми. Видавництво Сум.ДУ, 2007. – 209 с.

12. Братущак М.П. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи з “Електротехніки”. Суми, 1997 рік.