що має N поділок, визначають з урахуванням вибраної k-ї границі вимірювання ПN, к (наприклад струму INA, k напруги UNV,к та ін.).
У разі наявності незалежних вимірювальних кіл ціну поділки визначають з урахуванням вибраних границь кожної із них.
Рис. 10.1
Наприклад, у ваттметрі при встановленні к-ї границі напруги UNW,к та m-ї границі струму INW,m ціна поділки шкали з потужності
При відхиленні покажчика приладу (наприклад, стрілки) на nп поділок, вимірювальну величину знаходять за вже відомою ціною поділки СПк, тобто
Якщо необхідно використати прилади в колах з напругою и і струмом І, що перевищують відповідні границі UN і IN то для поширення струмових границь можна застосувати шунт або трансформатор струму (ТА), границь напруги - додатковий резистор або трансформатор напруги (ТУ) (рис. 10.2).
Рис. 10.2
Шунти і додаткові резистори можна використовувати як у колах постійного, так і змінного струму, причому в другому випадку вони, як і внутрішні кола приладів, повинні бути безреактивними, тобто мати тільки активні опори. Вимірювальні трансформатори зручні в колах синусоїдного струму.
Якщо амперметр має границю вимірювання Іш, то для отримання нової границі вимірювання ІNAS необхідний шунт (рис. 10.2, а) з опором
де - коефіцієнт шунтування.
Якщо вольтметр має границю вимірювання UNV, то нову границю вимірювання UNVД забезпечує додатковий резистор (рис. 10.2, б) з опором Rд = (mV - 1)RV, де mV = UNVД/UтNV.
При використанні вимірювальних трансформаторів розширені границі відповідно складають INAT=k1INA (рис. 10.2, в); UNVT=kUUNV (рис. 10.2, г), де kI, kU - коефіцієнти трансформації ТА і ТV.
3. Похибки приладів та вимірювань
Вимірювання практично завжди супроводжують похибки, які спричинюються як неточністю приладів та інших технічних засобів вимірювань, так і недоліками самого процесу вимірювання. У результаті виміряна величина Хв відрізняється від реально існуючої Хд - це абсолютна похибка
або подана у відсотках відносна похибка
Похибка приладу, яка з'являється в нормальних умовах експлуатації, обумовлених у його паспорті, називається основною; при порушенні цих умов можлива додаткова похибка.
Точність приладу визначається основною зведеною похибкою
де Хм - нормувальне значення шкали приладу, за яке звичайно беруть верхню границю вимірювання приладу, хоча можливо й інше.
За найбільшим у межах робочої частини шкали значенням γзв визначають клас точності приладу Кп. Для серійних приладів дозволено класи точності, встановлені стандартами, наприклад, для амперметрів і вольтметрів прийнято класи точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0; 5,0. При цьому повинна виконуватися умова: максимальна зведена похибка γзвmах £ Кп.
При класифікації приладів для обчислення узв величину ХА визначають за допомогою зразкових приладів суттєво більш високого класу точності або за еталонними мірами.
Прирівнюючи зведену похибку узв (10.6) класу точності приладу Ки, отримуємо формулу
яка дозволяє оцінити у відсотках точність вимірювання. Звідси очевидно, що для підвищення точності вимірювання необхідно, щоб границя вимірювання приладу XN була якомога ближчою до вимірюваного значення Хв.
Похибка, що виникає через недосконалість вимірювань, називається методичною, або похибкою методу. Причиною такої похибки може бути спотворення режиму роботи дослідного електричного кола, викликане вмиканням приладу в це коло, оскільки внутрішній опір приладу має скінченне значення. Вносять свою частку похибки у вимірювання і згадані вже пристрої (див. рис. 10.2), які розширюють границі вимірювань приладів, тому що ці пристрої також мають цілком конкретні класи точності.
4. Аналогові електромеханічні вимірювальні прилади
1. Принципова схема і загальна компоновка конструкції
Практично будь-який аналоговий електромеханічний вимірювальний прилад відповідає схемі на рис. 10.6, де ВК - вимірювальне коло, ВМ - вимірювальний механізм, ВП - відліковий пристрій.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.