Основні породи і система. Характеристика тварин спеціалізованого і комбінованого напрямків продуктивності. Виникнення районування, поширення порід. Основні породи великої рогатої худоби, свиней, овець та птиці, які розводять в Україні. Перспектива подальшого вдосконалення порід, типів, ліній та сімейств

Основні породи і система. Характеристика тварин спеціалізованого і комбінованого напрямків продуктивності. Виникнення районування, поширення порід. Основні породи великої рогатої худоби, свиней, овець та птиці, які розводять в Україні. Перспектива подальшого вдосконалення порід, типів, ліній та сімейств.

План лекції

1. Основні породи і система. Характеристика тварин спеціалізованого і комбінованого напрямків продуктивності.
2. Виникнення районування, поширення порід. Основні породи великої рогатої худоби, свиней, овець та птиці, які розводять в Україні.
3. Перспектива подальшого вдосконалення порід, типів, ліній та сімейств.

1. Симентальська порода — одна з найкращих порід світу. Серед культурних порід вона за кількістю займає 3-тє місце у світі після чорно-рябої та герефордської порід.

Загальне поголів'я сименталів у світі становить понад 43 млн. голів. Найбільш поширені симентали в Європі.

В Україну симентальську породу почали завозити на початку XIX ст. З 1933р. вона є плановою для України. Порода унікальна за продуктивністю, добре акліматизується в різних кліматичних зонах та умовах годівлі. Внаслідок схрещування місцевих порід із симентальською породою створено зональні типи (сичівський, степовий, український та ін.).

Український тип створено в північній частині України схрещуванням сірої української худоби з сименталами. Тварини відзначаються високим ростом, значною живою масою, мають високі надої, хороші м'ясні якості. Типові симентали полової масті, трапляються і червоно-рябі. Корови мають масу 550-650, бугаї 850-1000 кг. Телята народжуються з живою масою 35-45 кг. Молочна продуктивність в усіх типів різна. Найвищі надої одержують від сименталів України. Середній надій племінних корів 3500-4000, а в провідних племінних господарствах 4600—5500 кг. Жирність молока 3,7-3,9%, білковість 3,3-3,6%. Надої досягають 85— 96 тис. кг молока. Симентали добре відгодовуються і дають високі прирости (до 800—1100 г) при нагулі Ї відгодівлі. Забійний вихід у молодняку 56-58, у добре відгодованих дорослих тварин - 65 %.

Провідними племінними заводами, що вдосконалюють симентальську породу в Україні, є «Тростянець» Чернігівської області, «Терезино» Київської, «Матусово», «Старий Коврай» Черкаської області та ін.

Племінна робота з сименталами розпочалась раніше, ніж з іншими породами. У породі створено багато ліній і родин. Порода славиться значною кількістю корів-рекордисток за надоєм та жирністю молока.

Кожен зональний тип має лінії. Племінна робота спрямована на підвищення молочності, поліпшення будови тіла при збереженні жирності молока. Українські симентали неоднорідні, і в різних зонах України племінна робота з породою має свої особливості. Поліпшуються молочна продуктивність і придатність до машинного доїння схрещуванням з монбельярдською породою Франції. Симентали споріднені з монбельярдами і не втрачають своїх переваг над іншими породами за рахунок монбельярдів. У помісних тварин підвищується молочність, зростає швидкість молоковіддачі, краща форма вим'я.

На базі сименталів молочно-м'ясного типу створюється нова молочна червоно-ряба порода схрещуванням сименталів з червоно-рябими голштинами, монбельярдами, айрширами. Надої корів нового типу мають досягати 5100—5600 кг при вмісті жиру 3,6—3,8 %, швидкість молоковіддачі 1,6—1,8 кг/хв. Середня маса корів має становити 600—650, бугаїв 900—1000 кг.

Використовують сименталів і як м'ясних тварин. На базі сименталів в Україні створюється 2 нових м'ясних типи: придніпровський та чернігівський.

Лебединську породу створено схрещуванням місцевої худоби, переважно сірої української, з бугаями швіцької породи і наступним розведенням кращих помісей «у собі». Порода поєднала кращі якості сірої української породи невибагливість, міцність конституції, хороша жирномолочність) з високим рівнем молочності швіцької породи.

Порода має локальне поширення. Розводять її в Сумській, Харківській та Чернігівській областях України. Тварини лебединської породи досить великі, мають хорошу будову тіла, міцну конституцію, у корів добре розвинене вим'я чашоподібної та ванноподібної форм. Корови добре роздоюються. За мастю (бура) і рівнем продуктивності порода має багато спільного зі швіцькою. Надої досягають 3300—4000 кг, середня жирність молока—3,8—3,9%. Жива маса корів 500—550 кг, телята народжуються з масою 30—35 кг.

М'ясні якості тварин лебединської породи досить високі. При відгодівлі вони досягають приростів 900— 1000 г за добу; забійний вихід—54—56, дорослих відгодованих тварин — до 60 %.

Племінна робота з лебединською породою спрямована на дальше підвищення продуктивності і поліпшення придатності корів до машинного доїння. Поліпшують лебединську породу схрещуванням з швіцькою породою американської селекції, що відзначається високими надоями. Порода має структуру з 10 ліній. Для створення жирномолочних ліній використовували джерсійську породу. В породі створено міцну племінну базу, працює сучасний елевер по оцінці бугаїв за якістю нащадків.