Основні відомості про підбір, технічне забезпечення та економічну ефективність обладнання підприємств харчування, страница 2

Мається цілий ряд показників, характеризуючи використання основних фондів. Найбільш загальним показником, що характеризує використання всіх основних виробничих фондів громадського харчування є фондовіддача, яка визначається відношенням об’єму товарообігу (або виробництво продукції) до вартості основних виробничих фондів. Цей показник розраховується за формулою:

                                         (1.1)

де  О – об'єм товарообігу (або виробляємої продукції)

      Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Середньорічна вартість основних фондів визначається як сума їх вартості на початок року плюс середньорічна вартість основних фондів що вводяться в цьому році за вирахуванням середньорічної вартості основних фондів що виводяться. Для визначення показника фондовіддачі активної частини основних фондів річний товарообіг відносять до середньорічної величини активної частини основних фондів. Особливе значення даний показник має для підприємств громадського харчування відкритого типу, так як всі види обладнання і інші засоби праці, що відносяться до активної частини основних фондів, як правило враховані на балансі цих підприємств.

          Величина, зворотня фондовіддачі, називається фондоємністю. Вона показує вартість основних фондів, що припадає на 1 грн. товарообігу. Цей показник характеризує ступінь технічної оснащеності підприємства.

          Ефективність використання активної частини основних фондів в громадському харчуванні характеризують такі показники, як коефіцієнт використання (К) і коефіцієнт інтенсивності (Кі) обладнання, відношення кількості встановленого обладнання до всього наявного, частка фактично працюючого обладнання до загальної кількості встановленого на підприємстві, питомі та годинні витрати енергії і багато іншого.

          Коефіцієнт використання дозволяє виявити ефективність використання  обладнання в часі. Він визначається відношенням часу фактичної роботи обладнання (Тфакт.) до максимально можливого періоду часу (Тмакс.) і розраховується за формулою:

                                                           (1.2)

          Коефіцієнт інтенсивності характеризує завантаження потужності обладнання, тобто його продуктивного використання. Він розраховується як відношення фактичної продуктивності в одиницю часу (Пфакт.) до теоретичної (Пт) і визначається за формулою:

                                                          (1.3)

Теоретична_продуктивність – кількість продукції, яку  машина може випустити за одиницю часу при безперебійній та неперервній роботі в стаціонарному режимі.

Теоретична продуктивність визначається як:

де m – маса продукції, кг;

    Т_ц –тривалість циклу, с;

    V – об’єм камери для обробки продукції, м³;

    Т_з, Т_о, Т_р – відповідно час завантажування, обробки та розвантажування продуктів, с;

    φ – коефіцієнт використання об’єму;

     ρ – густина продукту, .

У технічних характеристиках машин наводиться теоретична продуктивність.

Продуктивність машин безперервної дії обчислюються за формулою:

Q_б.д.= F·V·φ·ρ

де F – площа поперечного перетину камери, м²;

    V – швидкість руху продукту вздовж камери, м/с;

    φ – коефіцієнт використання площі.

Технічна_продуктивність – середня кількість продукції, яку випускає машина на протязі 1 години в умовах експлуатації, які відповідають вимогам технологічного процесу.

де К_т.в- коефіцієнт технічного використання машини;

    Q_т – теоретична продуктивність, кг/год.

Експлуатаційна_продуктивність – це показник, що характеризує машину в умовах експлуатації на конкретному підприємстві з урахуванням усіх втрат робочого часу.

Потужність технологічних машин та механізмів визначається за наступною формулою:

,

де W₁, W₂, …,W_n – витрати енергії на відповідні дії у машині чи механізмі;

       η_заг – загальний ККД

η_заг=η₁·η₂ ·η₃,

 де η₁, η₂, η₃ – ККД послідовно з’єднаних ланок, що рухаються.

Питома_металоємність – відношення маси металоконструкції апарата до основного параметра.

Питома_потужність – це витрати потужності на одиницю продукції.

Коефіцієнт використання технологічної машини визначається, як:

,

де m – маса продуктів, які необхідно переробити на протязі робочої зміни на даній машині, кг;

      t_зм – тривалість робочої зміни, год.

          Важливе значення для підвищення ефективності використання обладнання має раціональне використання енергії. Питомі витрати ел. енергії, пари, газу – це витрати енергії на одиницю обробляємої сировини або готової продукції. Ефективність використання обладнання залежить від ступеня його надійності, кваліфікованого обслуговування.

Запитання для самоконтролю.

1.  Поняття технологічної машини.

2.  З чого складається технологічна машина?

3.  На які групи поділяється механічне устаткування?

4.  Яке призначення мають джерело руху, передаючий механізм, виконуючий механізм, робоча камера.

5.  Перерахуйте основні техніко-економічні показники механічного устаткування.

6.  Як визначається продуктивність машин періодичної та безперервної дії?

Література

1.  Елхина В.Д., Богачев М.К., Проничкина Л.П. Оборудование предприятий общественного питания. Т.1. Механическое оборудование. М. Экономика, 1987.- 447 с.

2.  Титова А.П., Шляхтина А.М. Торгово- технологическое оборудование. М. Экономика, 1983.- 286 с.

3.  Шеляков О.П. Технологические расчеты механического и теплового оборудования. Учебное пособие по курсу «Технологическое оборудование и холодильная техника» Полтава,: Укоопсоюз,1995. – 111с