Організаційно-технологічні основи проектування. Проектування функціональних груп приміщень. Компоновка виробничих та допоміжних приміщень, страница 7

Витрата потужності на електричне освітлення розраховується по питомій витраті потужності для основних приміщень або по коефіцієнту використовування світлового потоку.

Проектування, пристрій і експлуатація освітлювальних установок підприємств харчової промисловості повинні вироблятися відповідно до Будівельних норм і правил.

У всіх виробничих приміщеннях передбачають систему загального освітлення. Світильники .при цьому слід мати в своєму розпорядженні локалізацію по відношенню до устаткування щоб уникнути затінювання робочої поверхні його елементи. Для загального освітлення виробничих приміщень, як правило, застосовують люмінесцентні лампи типа ЛБ або ЛХБ, в місцях, де потрібен різні кольори, — лампи типа ЛДЦ.

У виробничих цехах рівень аварійної освітленості для продовження роботи повинен складати 10 лк. Аварійне освітлення для евакуації людей виконується відповідно до вимог СНиП. Для персоналу, що постійно працює в приміщеннях без природного світла або з недостатнім природним світлом, необхідно передбачати установки штучного ультрафіолетового випромінювання (фоторії).

Результати розрахунку освітлення приміщень і вибирані типи світильників зводять в таблицю:

По графіку підбору і розрахунку устаткування визначають потрібну потужність приводу технологічного устаткування.

По максимальній сумарній витраті електроенергії підбирають основне електротехнічне устаткування — генератори, трансформатори, щити.

У приміщеннях з важкими умовами роботи або тимчасово відвідуваних обслуговуючим персоналом слід використовувати лампи розжарювання.

ХОЛОДОПОСТАЧАННЯ

Штучний холод на харчових підприємствах використовують як в технологічному процесі для охолоджування сировини, напівфабрикатів і готової продукції, так і для охолоджування камер схову готової продукції.

Для отримання холоду застосовують переважно аміачні компресорні установки. Залежно від типу підприємства і асортименту продукції, що випускається, в холодильних камерах і технологічному устаткуванні використовується безпосереднє випаровування або охолоджування розсолу.

Перевагою охолоджування розсолу є можливість акумуляції холоду, що дозволяє періодично зменшувати виробництво холоду.

Для технологічних потреб, як правило, застосовують систему охолоджування розсолу, оскільки харчові продукти не охолоджують і не зберігають при температурі нижче 0 °С. Як розсіл використовують водний розчин куховарської солі або хлориду кальцію.

Розрахунок потреби в холоді полягає у визначенні холодо-продуктивності устаткування, необхідної для забезпечення технологічного   процесу   і   оптимального   температурного   режиму  в камерах схову продуктів.

При цьому виконують калорічеський розрахунок або визначають потребу в холоді по укрупнених нормах (див. додаток 2).

Всі дані витрати холоду вносять в зведену таблицю годинної витрати. При цьому необхідно керуватися технічними характеристиками технологічного устаткування. Витрата холоду на камери і на технологічні потреби по годиннику діб заноситься в таблицю з урахуванням графіків роботи машин і апаратів і технологічних процесів:

Для наочності складають графік почасової витрати холоду (Рис. 2).

Спираючись на дані таблиці і графік, підбирають необхідне холодильне устаткування.

При підборі компресорної установки враховується система охолоджування камер, яка повинна забезпечувати температурно-вологий режим в камерах для збереження якості продуктів і зменшення їх усихання. У харчовій промисловості, окрім широко використовуваних систем охолоджування: безпосереднього (холодильним агентом) і розсолу (з використанням охолоджуючих батарей), — можна застосовувати повітряне і змішане (з використанням кондиціонерів і вентиляторів).

Рекомендована література

1.         Теплухина Т.П.,  Кузнецова  А.П. Размещение предприятий пищевой промышленности. - М.: Пищ. промсть, 1980. - 180 с.

2.         Инструкция по расчету производственных мощностей предприятий пищевойпромышленности. - М., 1977. - 92 с.

3.         Основные положения по нормированию расхода теплой и электрической энергии в народном хозяйстве. - М.: Атомиздат, 1980.- 350 с.