Тепер, користуючись знайденим значенням п рівнянням (1), розраховуємо lgK:
lgK=∆G0/4.576T=∆G0/4.576298=67.1688/1363.648=-0.0492.
Використовуючи таблицю логарифмів, знаходимо значення K:
lgК = -0,0492 або lg К= 1.9508
К=8,930-10-1 = 0,893.
Розчини неелектролітів.
Розчини електролітів
Вчення про розчини є одним з основних розділів курсу фізичної хімії, оскільки більшість природних процесів протікають в розчинах — рідких, твердих, газоподібних. Перш за все треба засвоїти визначення поняття розчин, способи виразу складу розчинів, типи розчинів і физико-хімічну суть процесу розчинення. Потім перейти до вивчення властивостей розбавлених розчинів неелектролітів. Необхідно пам'ятати, що закони Рауля і Вант-гоффа справедливі тільки для розбавлених розчинів неелектролітів. Ознайомившись з відхиленнями розчинів електролітів від вказаних законів, треба зупинитися на основних положеннях теорії електролітичної дисоціації і додатку закону дії мас до слабких електролітів. Дуже важливо засвоїти поняття рН, його використання в агрономії і буферних розчинів. При вивченні електропровідності розчинів особливу увагу слід звернути на застосування методів електропровідності в агрономічній практиці.
ЛІТЕРАТУРА: 1, с. 100—149; 2, с. 62—103.
Питання для самоперевірки
1. У чому суть сольватной
теорії розчинів Д. І. Мен-
делеева?
2. Що таке осмос і осмотичний тиск?
3. У чому суть кріоскопічного методу дослідження?
4. Чому в розчинах електролітів спостерігаються відхилення від законів Вант-гоффа і Рауля?
5. Як зв'язані між собою концентрація водневих попів і водневий показник?
6. У чому полягає буферна дія?
7. Напишіть математичний вираз закону розбавлення.
Рішення типових задач
1. Обчислити осмотичний тиск розчину гліцерину, що містить 0,46 г гліцерину в 100 мл розчину при 20° С.
Вирішений і е.
Згідно із законом Вант-гоффаРосм = CRT, де
С — концентрація речовини в мілі на літр розчину (молярна);
R — універсальна газова постійна R = 0,082 літр.атм/моль.град
Т — абсолютна температура;
Росм — осмотичний тиск розчину.
Молярна концентрація С визначається із співвідношеня
С=n/V=g/(MV)
де g — вага розчиненої речовини в грамах;
V — об'єм розчину в літрах;
М — молекулярна маса, розчиненої речовини.
Тоді Росм=gRT/MV; Росм =0.46*0.082*2931000/(92*100),
Росм= 1,2 атм.
2. Розчин, що містить 0,48 г гліцерину на 25 г води, замерзає при температурі — 0,387° С. Вичисліть молекулярну масу гліцерину і осмотичний тиск розчину при 0° С.
Рішення.
а) визначення молекулярної ваги гліцерину.
∆t=K-m
де K — кріоскопічна константа, рівна для водних розчинів 1,86°C;
m — моляльна концентрація (моль/1000 г розчинника) ;
m=g*1000/(M*V)
де g — вага розчиненої речовини в грамах;
W — вага розчинника в грамах;
М — молекулярна маса речовини;
∆t=Kg1000/MV. M=Kg1000/W∆t.
∆t=0°— (—0,387°) =0,387°,
М= 1.86-0.48-1000 м = 92
25-0,387
б) визначення осмотичного тиску.
Осмотичний тиск розчину обчислюється з допомогою
рівнянь:
Росм = CRT і ∆t = К-m.
Для розбавлених водних розчинів C= m =∆t/K
Росм =(∆t/K)RT,
Росм=∆t*0.082*273/1.83.
РосM = 12,04.-0,387=4,67 атм.
3 Розчин, що містить 0,2394 г аміаку на 1000 г води, замерзає при температурі — 0,0142° С. Вичисліть ступінь електролітичної дисоціації цього розчину.
Р ішення.
Мопит= Kg1000/W∆t.
Мопит =1,86-1000-0,2394 =31,3,
У/и 1000-0,0142
Мтеор=35, і= Мтеор / Мопит і=35/31,3=1,119
α =і-1/v-1, α =1.119-1/2-1 =0.119 або 11,9%
де V — число іонів, на яке диссоціює молекула.
4. Обчислити рН буферного розчину, що складається з 10 мл 1 М розчину СН3СООН і 90 мл 1 М розчину СН3СООNa. Константа електролітичної дисоціації оцтової кислоти рівна 1,85-10-5.
Рішення.
По рівнянню буферної суміші концентрація водневих ионів в буферному розчині
[Н+] = К (кислота/сіль) або в інших позначеннях Сн+ =К(Скисл/Ссолі) .
Концентрація кислоти і солі визначається з даних умови:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.