Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту, страница 16

3.5 Інші види досліджень сталості функціонування промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях

У період проведення дослідження існуючої сталості функціонування промислового об'єкта у найбільш вірогідних для нього надзвичайних ситуаціях крім описаних вище проводяться також дослідження сталості функціонування систем енергопостачання, водопо­стачання і каналізації, систем постачання газом та іншими видами пали­ва, дослідження стійкості технології виробництва продукції, дослідження сталості функціонування систем управління виробництвом, дослідження сталості функціонування системи постачання виробництва і збуту готової продукції, дослідження сталості функціонування систем оповіщення та зв'язку, а також системи управління силами цивільного захисту об'єкта, дослідження захисних споруд, засобів індивідуального захисту, приладів і майна цивільного захисту та ін. Кожне із зазначених досліджень виконується за спеціальною методикою. Саме за результа­тами досліджень, описаних вище, розробляються основні заходи щодо підвищення сталості функціонування досліджуваного промислового об'єкта, які включаються до Плану реагування на загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

3.6 Способи та методи підвищення сталості функціонування промислових об'єктів

Основними способами підвищення сталості функціонування проми­слових об'єктів у надзвичайних ситуаціях є: забезпечення надійного за­хисту робітників і службовців (а також членів їх сімей) від впливу уражальних чинників найбільш вірогідних для даного об'єкта надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру; забезпечення надійного захисту основних виробничих фондів об'єкта від впливу уражальних чинників надзвичайних ситуацій; забезпе­чення стійкого постачання всім необхідним для виробництва запланованої продукції у період надзвичайних ситуацій; підвищення надійності й оперативності управління виробництвом і цивільним захис­том; завчасна підготовка до проведення невідкладних робіт в умовах найбільш вірогідних для даного об'єкта надзвичайних ситуацій, а також робіт з відновлення виробництва.

Основними методами реалізації зазначених способів є такі: укриття людей у захисних спорудах і найпростіших укриттях; проведення евакуаційних заходів; використання засобів індивідуального захисту; підвищення опороздатності будівель, споруд і конструкцій елементів об'єкта до впливу уражальних чинників найбільш вірогідних надзвичай­них ситуацій; захист технологічного обладнання, комунікацій, систем автоматизації, зв'язку та інших технічних засобів, які є матеріальною ос­новою виробничого процесу; підвищення ступеня захисту (та резерву­вання) комунально-енергетичних і технологічних мереж, транспортних комунікацій, джерел постачання, створення необхідних запасів палива, сировини, напівфабрикатів і комплектуючих виробів тощо; створення стійкої системи зв'язку і оповіщення; підвищення рівня підготовки управлінського складу підприємства і командно-начальницького складу цивільного захисту до виконання функціональних обов'язків в умовах надзвичайних ситуацій; завчасне планування проведення невідкладних робіт, робіт у зоні НС, а також робіт з відновлення виробництва за кількома варіантами (для кожної з вірогідних надзвичайних ситуацій); завчасна підготовка особового складу аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних формувань, а також ремонтних бригад; створення та забезпечення надійного захисту необхідних запасів матеріалів, запасних деталей та обладнання, інструментів, приладів і засобів індивідуального захисту для успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також робіт з відновлення виробництва.

Підвищення надійності захисту робітників і службовців досягається: завчасним будівництвом захисних споруд для укриття персоналу найбільшої працюючої зміни; завчасним плануванням і підготовкою до проведення евакуації; розробленням режимів захисту робітників і службовців (режимів роботи підприємства) в умовах зараження (забруд­нення) місцевості шкідливими речовинами; навчанням осіб виробничого персоналу виконанню робіт з ліквідації осередків забруднення шкідливими речовинами; накопиченням (для забезпечення всіх робітників і службовців), ретельним зберіганням і підтриманням у готовності засобів особистого захисту; навчанням робітників, службовців і членів їх сімей діям у надзвичайних ситуаціях; організацією, обладнан­ням і підтриманням у постійній готовності систем оповіщення.

Доцільною межею підвищення опороздатності (тобто фізичної стійкості та механічної міцності) будівель і споруд до впливу уражальних чинників найбільш вірогідних надзвичайних ситуацій вважається та, при якій підприємство в цілому може одержати не більш ніж слабкі зруйну­вання або інші види відповідних пошкоджень, що забезпечить швидке відновлення виробництва.

Заходи з підвищення фізичної стійкості будівель і споруд передба­чаються при проектуванні нових підприємств, а на діючих — реалізуються при їх реконструкції та проведенні капітального ремонту. Основними з цих заходів є такі: проектування будівель і споруд з жорст­ким каркасом (металевим або залізобетонним), зі збільшеною площею світлових отворів, з полегшеним стіновим заповнювачем, з легким, надійним і вогнестійким дахом; збільшення фізичної стійкості будівель і споруд, що підлягають реконструкції, шляхом установлення додаткових зв'язків між несучими елементами, що підвищують їхні антисейсмічні якості, влаштування силових каркасів, рам, підкосів, контрфорсів, допоміжних опор для зменшення прольоту несучих конструкцій, а також за рахунок застосування більш міцних будівельних матеріалів; допоміжне кріплення повітряних ліній зв'язку, електропередач, трубопроводів на високих естакадах; встановлення пристроїв для забез­печення швидкої евакуації людей з висотних будівель; зведення насипів і дамб з метою захисту від повеней; зведення інженерних споруд з метою захисту від зсувів ґрунту, обвалів, осипів, селів, снігозаносів та ін.; підготовка об'їздів вузьких місць та важкопроїзних ділянок, а також роз'їздів на під'їзних і внутрішньооб'єктових дорогах; створення запасів збірно-розбірних покриттів для забезпечення руху в період бездоріжжя; влаштування з'єднувальних перемичок між паралельними дорогами; заготівля збірних елементів конструкцій для швидкого відновлення мостів, залізничних колій тощо; захист цистерн, резервуарів та інших по­судин для зберігання легкозаймистих рідин і небезпечних хімічних речо­вин від впливу вибухів, пожеж, стихійного лиха шляхом влаштування підземних сховищ, заглиблення їх у фунт або обвалування, встановлен­ня ребер жорсткості тощо.