Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту, страница 14

У свою чергу, досліджуваний елемент буде стійким до впливу радіоактивного забруднення в результаті аварії на ядерно-енергетичному об'єкті тільки при одночасному виконанні таких умов:

•          значення величини межі надійності захисту виробничого персо­
налу більше або дорівнює значенню максимально можливої величини
поглинутої однократної дози від дії радіоактивного забруднення, яку мо­
жуть одержати люди, що знаходяться у виробничих приміщеннях або у
захисних   спорудах цього елемента протягом установленого терміну

(тобто Допор.lim  ≥Д mах рад.зар.вир.пр або Двир. перс.lim  ≥ Дтах рад.зар.зах. сп),

•          значення величини, що визначає межу опороздатності інженер-
но-тєхнічного комплексу досліджуваного елемента, більше або дорівнює
максимально можливому значенню величини дози радіації від впливу
радіоактивного забруднення, яка діє у районі розташування цього еле­
мента (тобто Допор.lim≥Дmахрад. забр).

У випадках, коли досліджуваний елемент виявляється не стійким до дії іонізуючих випромінювань, у висновках відзначають, які саме зі складових частин елемента є причиною недостатньої фізичної стійкості всього елемента. Далі у текстовому документі записують пропозиції щодо впровадження конкретних заходів з підвищення фізичної стійкості досліджуваного елемента. За такою ж методикою проводять оцінку та формулюють висновки щодо стійкості до впливу проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення кожного з основних елементів промислового об'єкта. На основі цих оцінок і висновків розробляють узагальнені конкретні заходи щодо підвищення сталості функціонування промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з дією іонізуючих випромінювань.

Основні заходи щодо підвищення межі фізичної стійкості ос­новних елементів промислового об'єкта до впливу проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруд­нення. Основними заходами з підвищення фізичної стійкості будівель і споруд є такі: підвищення захисних властивостей будівель шляхом за­кладання цеглою отворів і потовщення зовнішніх стін і перекриттів будівель; підвищення захисних властивостей сховищ і протирадіаційних укритттів збільшенням товщини їхнього перекриття; герметизація вироб­ничих приміщень з метою виключення або зменшення проникнення в них радіоактивного пилу (у звичайних приміщеннях ступінь радіоактивного зараження (забруднення) поверхонь предметів та об­ладнання приблизно у 10 разів нижчий, ніж на відкритій місцевості; при ущільненні отворів зараження (забруднення) можна знизити у 100 разів і більше); обладнання виробничих приміщень і захисних споруд спеціальними пристроями для очищення повітря від радіоактивного пи­лу тощо.

Надзвичайно важливим заходом щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з радіоактивним зара­женням, є введення режимів радіаційного захисту.

Враховуючи викладене, у заключній частині "Висновків з оцінки фі­зичної стійкості досліджуваного елемента до впливу проникної радіації, радіоактивного зараження та (або) радіоактивного забруднення" слід записати перелік конкретних заходів щодо підвищення стійкості будівлі, споруд та інших складових частин досліджуваного елемента, а також обов'язково за даними довідкових таблиць назвати і описати режим захисту виробничого персоналу елемента для умов, коли цей елемент опиняється на осі сліду радіоактивної хмари від ядерного вибуху (від аварії на ядерно-енергетичному об'єкті).

3.4 Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'­єкта до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення.

Послідовність виконання дослідження. Дослідження стійкості елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження та (або) хімічного забруднення здійснюється у такій послідовності: виявля­ють та оцінюють очікувану хімічну обстановку, що може виникнути на території промислового об'єкта у найбільш вірогідних для цього об'єкта умовах    реалізації   надзвичайних   ситуацій    воєнного    характеру (пов'язаних з дією хімічного зараження БОР) і надзвичайних ситуацій техногенного характеру (пов'язаних з дією хімічного забруднення НХР) згідно з описаною методикою; оформляють для кожної з цих над­звичайних ситуацій "Картку очікуваної хімічної обстановки...". Оцінюють фізичну стійкість кожного з основних елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР; розробляють конкретні заходи щодо підвищення фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу хімічного зараження БОР і (або) хімічного забруднення НХР.

Слід зазначити, що фізична стійкість кожного з елементів промисло­вого об'єкта до впливу хімічного зараження (або забруднення) визначається у переважній більшості випадків ступенем надійності захис­ту виробничого персоналу цього елемента і тільки в окремих випадках за­лежить від ступеня опороздатності його складових частин. Тому заходи щодо підвищення фізичної стійкості елемента промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з дією хімічного зараження (або хімічного забруднення), мають бути спрямовані в основному на підвищення надійності захисту виробничого персоналу.