7. Матеріали газет “Голос України”, “Урядовий кур’єр”, “Зеркало недели”, журналу “Політика і культура”, місцевих ЗМІ за січень-квітень 2002 року.
Тема: Міжнародна політика.
1.У чому полягає значення зовнішньої політики для політичної науки.
2.Українсько-російські відносини: історія і сучасність.
3.Міжнародні організації на сучасному етапі.
4.Інтернет як чинник світової інтеграції.
Головною складовою предмету політології є влада, а також держава як основний інститут її реалізації. Внутрішні функції держави характеризують її діяльність на обмеженій території певної країни. Але її суверенітет поширюється і на міжнародну арену. Тому зовнішня політика суттєво доповнює сутність держави як основного носія владних повноважень. У сучасних умовах зростання цілісності світу значення зовнішньої політики збільшується. Вже вона спрямовує і раціоналізує внутрішньополітичну діяльність
Відносини з Росією вважаються одними з пріоритетних для нашої країни. Це пояснюється багатьма чинниками. Спочатку слід простежити історію їхніх відносин, з’ясувати особливості різних періодів. Далі варто докладно зупинитись на їх сучасному стані. Він характеризується багатьма аспектами. Необхідно проаналізувати період, починаючи з 1991 р., виділивши моменти співробітництва і протистояння. Студенти мають відзначити причини, що їх породжують. Дуже важливою буде підготовка власних пропозицій стосовно більш ефективного здійснення відносин між двома країнами. Доцільно провести дискусію з цього питання, коли протилежні сторони аргументовано відстоюють позиції та інтереси Росії та України.
Міжнародні організації є важливими показниками світових інтеграційних процесів. Вони стають все більш активними суб’єктами міжнародних відносин. Розглядаючи це питання, необхідно розкрити структуру організацій, порядок їхньої діяльності, відзначити їхні функції та компетенцію. Потім слід класифікувати міжнародні організації за різними критеріями, виділивши найбільш впливові серед них. На практичних прикладах потрібно визначити конкретні напрями їхнього впливу на міжнародне життя. Насамкінець варто розглянути участь України у міжнародних організаціях.
Однією з характеристик сучасного загальносвітового процесу є глобалізація та інтеграція. Значною мірою вони обумовлюються інформаційним зближенням країн. Провідним чинником, що сприяє цьому, є міжнародна інформаційна мережа – Інтернет. Він допомагає подолати будь-яку відстань між різними країнами. Вивчення цього питання передбачає з’ясування історії походження Інтернету, окремих його характеристик і можливостей. Але основну увагу слід зосередити на його функціонуванні у контексті посилення процесів інтеграції.
ЛІТЕРАТУРА.
1.Політологія (за ред. Бабкіної О.В.). – К., 2001. – С.416-443.
2.Дергачев А. Украинско-российские отношения - европейский и евразийский контекст // Полис. – 2000. – №8.
3.Дергачев А. Геополитика. – К., 2000.
4.Левин И. Глобализация и демократия // Полис. – 2003. – №2.
5.Ковальова О. Методологія ЄС з оцінки демократичності політичних інститутів держав-кандидатів на вступ // Людина і політика. – 2003. – №1.
6.Жвитиашвили Л. Концептуальные истоки глобализации // Социс. – 2003. – №6.
7.Дергачов О. Міжнародне становище України // Політична думка. – 2000. – №2.
Тема: Громадянське суспільство.
1.Визначте аспекти громадянського суспільства в Україні за такою схемою: а)політична сфера; б) економічна сфера; в) соціальна сфера; г) ідеологічна сфера.
2.Які соціальні інститути входять до структури громадянського суспільства.
3.Роль освіти у формуванні громадянського суспільства.
Формування громадянського суспільства є складовою комплексної суспільної трансформації в Україні. Цей процес є складним і тривалим завданням. Формування громадянського суспільства доцільно розглядати по кількох напрямках. В сфері політики: посилення ефективності політичних партій, збільшення впливу форм безпосередньої демократії. В сфері економіки: урізноманітнення форм власності. В соціальній сфері: сприяння збільшенню чисельності середнього класу, підвищення питомої ваги працівників у наукомістких галузях. В сфері ідеології: забезпечення вільного доступу до цінностей культури, інформації. Вивчаючи це питання, потрібно з’ясувати дійсні можливості виконання зазначених завдань в Україні.
Структура громадянського суспільства складається з великої кількості різноманітних соціальних інститутів. Їхнє призначення полягає у створенні належних умов людині для реалізації своїх прав, інтересів, потенціалу. Студенти мають класифікувати ці соціальні інститути за галузями їхнього функціонування і розподілити за пріоритетністю. Потрібно виділити серед них найбільш значущі для людини. Окремо варто відзначити ті, які забезпечують безпосередню взаємодію з державою. Саме через них суспільство здійснює результативний вплив на владу і отримує можливість реалізувати свої потреби. Крім того, доцільно зупинитись на структурі громадянського суспільства в Україні, з’ясувавши, наскільки вона є повною.
Освіта відіграє важливу роль у творенні громадянського суспільства. Особливо такий її аспект як громадянська освіта. Вона спрямована на підготовку майбутніх свідомих громадян, які беруть активну участь у житті суспільства. Завданнями громадянської освіти є формування навичок активних громадських дій, відповідних знань. Необхідно розглянути освітні форми, за яких учень чи студент є безпосередніми учасниками навчального процесу: рольові ігри, “круглі столи”, складання проектів тощо. Краще за все опановувати теоретичні знання шляхом практичного впровадження цих форм на заняттях.
ЛІТЕРАТУРА.
1.Александер Дж. Парадоксы гражданского общества //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – № 1.
2.Шумилов О. Громадянське суспільство в Україні: історія , сьогодення і перспективи//Сучасність. – 2000. – №6.
3.Цвих В. Групи інтересів, їх інститути та організації в громадянському суспільстві // Людина і політика. – 2002. – №3.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.