Зображення просторових фігур на площині (Аналіз уроку з геометрії)

Аналіз уроку вчителя

Дата: 12.11.2002р.

Предмет: геометрія

Вчитель: Іванченко Лідія Юхимівна

Тема: Зображення просторових фігур на площині.

Мета. Навчити: будувати зображення просторових фігур на площині;

          Розвивати: пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення, формувати навички                     розв’язування задач;

Виховувати: пізнавальний інтерес, охайність, продемонструвати зв’язок нового матеріалу з життям на основі конкретних прикладів. 

Зміст і хід уроку

1.Організаційний момент

Учитель з’ясовує і відмічає відсутніх учнів на уроці.

2.Актуалізація опорних знань

Повідомлення теми уроку, постановка проблемних та репродуктивних питань.

3.Вивчення нового матеріалу

Подає новий матеріал у формі розповіді з використанням дошки, моделей геометричних фігур та прикладів з життя. Залучає учнів до роботи для виведення властивостей побудови зображення просторових фігур на площині.

4.Закріплення нового матеріалу

         Практичний розв’язок задач.

5.Підсумок

         Відтворення та узагальнення вивченого матеріалу.

6.Домашнє завдання

         Учитель задає номери задач , які необхідно розв’язати вдома.

Підготовка класу до уроку

Гігієнічні умови відповідають санітарним нормам.

Аналіз змісту уроку

З метою досягнення активізації навчальної діяльності школярів учитель пропонує навести приклади з життя, де використовуються поняття , які вивчаються на цьому уроці.

Урок проведено на належному науковому рівні , усі його компоненти поєднані між собою логічно. Зміст уроку відповідав його структурі. Матеріал було підібрано відповідно віку і рівню знань учнів. Задачі були доступними і зрозумілими.

Дії учителя на уроці

На початку уроку вчитель оголосила тему, вмотивувала її вивчення і сформулювала мету. При підготовці учнів до сприймання нового матеріалу вчитель спиралася на вже відомий їм матеріал.

Відповідно до віку і рівня знань учнів учителем було обрано індуктивний метод засвоєння знань, розроблено систему проблемних запитань, що сприяють активізації роботи школярів на уроці. При розгляді теми були задіяні внутріпредметні зв’язки.

Учитель досить вдало використала виховний та розвиваючий потенціалу уроку.

Керівництво діяльністю учнів

Учитель невдало спланувала діяльність учнів на уроці, не було організовано індивідуального підходу. Низький ступінь самостійності учнів. Метод проведення уроку, обраний вчителем сприяв розвиткові пам’яті, уяві і мислення.

Висновок

Мета була досягнута частково (учні могли оперувати новими поняттями при розв’язуванні задач). Спостерігається приріст у знаннях учнів. Деякі труднощі були з дисципліною, але за рахунок власної педагогічної майстерності, досвіду та авторитету їх вдалося легко подолати.

Далі краще використовувати елементи зацікавленості учнів, організовувати індивідуально-диференційований підхід до учнів.

Аналіз уроку студента

Дата: 26.11.2002р.

Предмет: алгебра.

Студент: Коробкіна Олена Віталіївна.

Тема: Поняття про обернені функції.

Мета. Навчальна: ввести поняття про обернену функцію і навчити будувати графіки обернених функцій;

Розвивати: пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення, формувати навички                     розв’язування задач;

Виховна: сформувати в учнів любов до предмету.

Зміст і хід уроку

1.Організаційний момент

Студентка відмічає відсутніх учнів на уроці і з’ясовує, які проблеми виникли при розв’язуванні домашніх задач з подальшим їх вирішенням.

2.Актуалізація опорних знань

Повідомлення теми уроку, постановка проблемних та репродуктивних питань.

3.Вивчення нового матеріалу

Подає новий матеріал у формі розповіді з використанням дошки та наочності (таблиці).

4.Закріплення нового матеріалу

         Практичний розв’язок вправ.

5.Домашнє завдання

       Студентка задає номери вправ , які необхідно розв’язати вдома.

Підготовка класу до уроку

Гігієнічні умови відповідають санітарним нормам.

Аналіз змісту уроку

З метою досягнення активізації навчальної діяльності школярів студентка демонструє таблицю, яка містить графіки оберненої і оборотної функції, а потім дає загальний метод знаходження функції оберненої до даної та її властивості.

Урок проведено на середньому науковому рівні, усі його компоненти поєднані між собою логічно. Зміст уроку відповідав його структурі.

Дії студентки на уроці

На початку уроку студентка оголосила тему, але не вмотивувала її вивчення і не сформулювала мету. При підготовці учнів до сприймання нового матеріалу студентка поставила перед учнями кілька проблемних запитань для того, щоб активізувати їхню увагу і пробудити інтерес до вивчення нової теми.

Відповідно до віку і рівня знань учнів студенткою було обрано індуктивний метод засвоєння знань. При розгляді теми були задіяні внутріпредметні зв’язки. Коли студентка задавала домашнє завдання ,то акцентувала увагу учнів на питаннях, при розгляді яких могли б виникнути проблеми.

На жаль, студентка не використала виховного та розвиваючого потенціалу уроку.

Керівництво діяльністю учнів

Студентка спланувала діяльність учнів на уроці частково, не було організовано індивідуального підходу (деякі працювали самостійно, інші списували з дошки не вникаючи в саму суть розв’язку задач). Середній ступінь самостійності учнів. Метод проведення уроку, обраний студенткою сприяв розвитку пам’яті і мислення.

Висновок

При підготовці до уроку мета була сформульована частково, що не могло не позначитись на проведені уроку, але все ж деякі учні могли оперувати новими поняттями при розв’язуванні задач. Не було проведено підсумку уроку, тобто узагальнено і систематизовано новий матеріал. Деякі труднощі були з дисципліною.

Рекомендації щодо проведення уроку: підготувати диференційовані завдання відповідно до рівня навченості дітей, ретельніше готуватися до проведення уроків.

Самоаналіз уроку

Дата: 11.12.2002р.

Предмет: фізика

Студент: Прощенко Олександр Якович

Тема: Близькодія і дія на відстані   

Мета. Навчальна:з’ясувати, як відбувається взаємодія між тілами;

Розвивати: пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення, формувати уміння і навички розв’язування задач;

Виховна: пізнавальний інтерес, охайність, терплячість.

Зміст і хід уроку

1.Організаційний момент

Відмічаю відсутніх учнів на уроці. Кілька учнів записують розв’язок домашнього завдання на дошці і аргументують свою відповідь.

2.Актуалізація опорних знань

Повідомлення теми уроку, постановка проблемних та репродуктивних питань.

3.Вивчення нового матеріалу

Подаю новий матеріал у формі бесіди, наводячи конкретні життєві приклади.

4.Закріплення нового матеріалу

Розв’язування вправ.

5.Домашнє завдання

       Задаю номери вправ , які необхідно розв’язати вдома і акцентую увагу учнів на тих номерах, які потребують особливих здібностей.

Підготовка класу до уроку

Гігієнічні умови відповідають санітарним нормам.

Аналіз змісту уроку

З метою досягнення активізації навчальної діяльності учнів було наведено кілька репродуктивних і проблемних запитань, в ході розв’язання яких діти змогли дійти до правильного висновку самостійно.

Урок проведено на належному науковому рівні, усі його компоненти поєднані між собою логічно, а також збережена послідовність у діях. Зміст уроку відповідав його структурі.

Дії студента на уроці

На початку уроку оголосив тему, вмотивував її вивчення і сформулював мету. При підготовці учнів до сприймання нового матеріалу перед ними було поставлено кілька проблемних запитань для того, щоб активізувати їхню увагу і пробудити інтерес до вивчення нової теми.

Відповідно до віку і рівня знань учнів було обрано індуктивний метод засвоєння знань. Завдання були диференційовані, тобто кращі учні працювали самостійно з додатковими вправами, а інші виконували вправи з підручника на дошці. При розгляді теми були задіяні внутріпредметні зв’язки. Перед завершенням уроку було підведено його підсумок. Учні отримали консультацію щодо розв’язування домашніх вправ.

Керівництво діяльністю учнів

Діяльність учнів на уроці була досить вдало спланована, було організовано індивідуальний підхід (кращі учні працювали самостійно, інші в мікрогрупах). Високий ступінь самостійності учнів. Обраний метод проведення уроку сприяв розвитку пам’яті, логічного мислення, уяві і самостійності учнів.

Висновок

Мета була досягнута частково (деякі учні могли оперувати новими поняттями при розв’язуванні задач). Спостерігається приріст у знаннях учнів. Деякі труднощі були з дисципліною, але їх вдалося легко подолати. Необхідно й надалі організовувати індивідуально-диференційований підхід до учнів та використовувати елементи зацікавленості, що в свою чергу стимулює їх вивчати точні науки з великим задоволенням.