Високе батьківське звання (План бесіди з батьками)

Полтавський державний педагогічний

університет ім. В. Г.Короленка

Кафедра педагогіки

План бесіди з батьками

Підготував студент

групи Ф-42

фізико-математичного

факультету

ПДПУ ім. В. Г. Короленка

Базилевич Володимир Володимирович.

Методист педагогічної   практики

КоваленкоО. Г.

Полтава – 2004.

Робота з батьками.

Під час проходження практики я брав участь у проведенні батьківського університету, так як я працюю вчителем фізики і математики в даній школі.

Мною батькам була запропонована лекція з теми “ Високе батьківське звання “. Її матеріал наведений нижче.

Величезне значення у вихованні дітей має духовна атмосфера сім’ї. Якщо в ній панують доброзичливість, повага один до одного, сумлінне ставлення до своїх батьків, прагнення принести користь людям, то й діти виростуть гідними людьми.

Важливу роль у формуванні духовного світу, високих моральних якостей належить батькові. Про нього і піде мова в моїй лекції.

Як мати, так і батько мають однакові права щодо своїх дітей. Від батьків величезною мірою залежить доля дітей.

Відомо, що в часи патріархального суспільства у слов’ян виховання здійснювалося не окремою сім’єю, а родовими інститутами. Існували сімейні общини, так звані великі сім”ї, які складалися з 4-5 поколінь найближчих родичів по лінії батька. Такі великі сім’ї жили на території України ще в 19 ст. У сфері економічного життя домінуюче становище в умовах патріархату належало чоловікові. Він відігравав значну роль у вихованні дітей, його авторитет перед дітьми був досить високим.

Закріплювались обов’язки батька щодо синів, а матері – щодо дочок. Згадати й про те, якою значною була роль батька в часи козаччини на Україні, зокрема в Запорізькій Січі. Згадаймо повість М. Гоголя “ Тарас Бульба “, де сивий батько, зрозумівши, ким став його син Андрій, власноручно позбавляє його життя.

Здоровий клімат сім’ї забезпечується не кількістю грошей – матеріальним достатком, а духовним капіталом, набутим розумними, культурними, інтелігентними людьми. Ніколи не буде хорошою сім’я, в якій процвітають міщанство, алкоголізм, паразитизм та інше.

Розглянемо як приклад одну сім’ю. Чоловік регулярно п’є, а потім кається. Все це призвело до того, що його дружина і 12-річна дочка відмовилися від нього. Минуло кілька днів, і він вирішив поговорити з дівчинкою. Вона йому сказала, що не хоче його знати. Що не зміг утриматись, бо незручно перед твоєю компанією, не зручно, бо вони такі ж п’яниці, як і він, насміхаються над ним. Вона сказала, щоб батько йшов до них. Їй соромно, що в неї такий батько. Треба бути хижаком, страшенним егоїстом, щоб довести до відчаю свою дитину і таке від неї почути.( Н. Макарова “Высокая должность – отец “ )

Макаренко застерігав: коли мова йде про дитину, її майбутнє, її щастя, не може бути  другорядних питань. Якщо батьки хочуть, щоб у них народилася нормальна і здорова дитина, вони не мають права отруювати свій організм алкоголем. І ще: коли ви думаєте народжувати дітей без любові до них, то, будь ласка, попередьте суспільство, що збираєтесь зробити таку підлоту.

Чоловіча рука. Такий термін у педагогіці не зустрічається. Але в повсякденному житті його частенько можна почути. У благородному розумінні – то вияв розумної і доброї сили старшого, сили, яка допомагає підліткам і юнакам мужніти. І там, де ця рука відчувається, діти говорять: я пишаюся своїм батьком. Я знаю, що він не зможе зробити такого, що може принизити його людську гідність. В такій сім’ї сини і дочки сприймають духовні багатства батьків, вони стають їх послідовниками, однодумцями, продовжувачами справи старших. Саме в батьківському домі людина повинна оволодіти необхідними багатствами духовного світу, формується як гармонійно розвинена особа, яка знає про своє призначення на землі, свою роль у загальній справі народу.

Життя продовжується в дітях. Батько, достойний цього великого звання, може і повинен сказати: сину мій, ми з матір’ю відповідаємо за тебе і за те, яким ти ступиш за поріг рідного дому, у великий, нелегкий і разом з тим чудовий світ. Ми прагнули прищепити тобі чесність і доброту, стійкість і працелюбність, вірність і справедливість. Ти вступаєш у доросле життя під світлою зіркою розуму. Звіряй же по ній увесь свій дальший шлях.

Після лекції я запропонував присутнім анкету. Її метою було з’ясувати, наскільки батьки знають про стосунки своїх дітей поза сім’єю. Запитання були наступними:

1.  Назвіть прізвища та імена трьох друзів вашої дитини.

2.  Чи часто ваша дитина зустрічається з друзями поза школою.

3.  Де проходять ці зустрічі ( на вулиці, вдома ).

4.  Чи знаєте ви сім’ї  друзів вашої дитини.

5.  Чи часто ваша дитина розповідає вам про свої справи в школі.

6.  Чи вважаєте ви свою дитину добрим товаришем.