Активізація пізнавальної діяльності учнів
Проаналізуємо досвід вчительської діяльності, розглянувши один із аспектів діяльності, а саме активізація пізнавальної діяльності учнів.
Питання активізації пізнавальної діяльності школярів є одним з найважливіших серед актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики.
Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Щоб краще розвинути цю якість, побачити й виправити недоліки в її формуванні, тобто керувати цим процесом потрібна самостійна пізнавальна діяльність учнів.
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики має неабияке значення. Це стимул до вивчення предмету, заохочення дітей до навчання. Особливо важливо сформувати позитивні мотиви навчання з молодших та середніх класів. Адже, якщо дитині нецікаво вчитися в молодших класах чи в 5-6 класах, то дитина не вчить матеріал, неуважно слухає, домашнє завдання виконується аби-як, а інколи і не виконується. Цим самим вони не набувають з 5-6 класів основної бази знань, яка потрібна в старших класах. Ось тоді починається неуспішність. Ось тому наші діти в молодших класах навчались на “4” або “5” з предмету, а до 8-го класу вони стають звичайними трієчниками. Ось чому важливо заохотити, визвати позитивну мотивацію до навчання у дітей з раннього періоду навчання. Діти не люблять стандартних, скучних, сухих уроків. Їм трудно висидіти 45 хвилин і весь час розв’язувати задачі про басейни з водою, яких ніколи не бачили, насоси, які щось качають і так далі.
Що ж треба робить вчитель, щоб хоч трішечки активізувати пізнавальну діяльність дітей на уроці? Перш за все вчитель шукає щось нове, передове в роботі, яке можна застосувати у своїй діяльності.
Приведемо приклади З досвіду роботи вчителя математики Миненко Валентини Федорівни.
У своїй діяльності на уроках математики в 5-6 класах, навіть в 7-му класі вона часто застосовую ігри.
Наприклад, ігри “Лисичка і гусятка”, “Їжачок”, “Яблунька-чарівниця”. Їх вона часто застосовує для удосконалення обчислювальних навичок (усних) при закріпленні нового матеріалу, на повторення. Діти дуже захоплюються і самі просять пограти, придумують завдання.
У шостому класі дуже добре проводиться гра “Художники” при вивченні теми “Координатна площина”.
Суть гри: кожному роздаються виписані координати на листочках. З дому діти заготовляють систему координат і швидко будують точки. Сусідні точки сполучають. В кінці одержують якусь тварину чи літак, ракету, на якій вирушають у подорож до нової теми.
Іншим елементом активізації пізнавальної діяльності є елементи історизму подані в цікавій формі. Цей елемент вчитель також застосовує у своїй діяльності на окремих уроках (де це доцільно).
Активізує пізнавальну діяльність учнів і проблемний підхід до навчання математики.
Проблемні ситуації в навчальному процесі виникають не спонтанно, а в результаті цілеспрямованої діяльності вчителя, який залучає учнів до активного пошуку.
Проблемний виклад полягає в тому, що вчитель сам ставить проблему і розв’язує її за допомогою учнів або сам, водночас розкриваючи учням шлях наукового пошуку цих знань.
Саме тому Валентина Федорівна на своїх уроках іноді застосовує проблемний підхід для активізації пізнавальної діяльності учнів, але недолік використання цього методу полягає в тому, що він вимагає досить багато часу і гарну математичну підготовку усіх учнів класу, саме тому Вчитель не дуже часто використовує даний метод.
З останньою ланкою навчально-пізнавальної діяльності учнів пов’язане так зване узагальнююче повторення. Воно допомагає систематизувати знання учнів з певної теми (розділу) курсу в цілісну логічну структуру.
Таким чином, уміло підібрані запитання і приклади, оригінальне розв’язування задач різними способами, використання елементів історизму, проведення нетрадиційних уроків (казки, подорожі, лабіринти, КВК) поступово і непомітно залучають кожного учня до процесу пізнання, активізують навчально-пізнавальну діяльність. При цьому кожен учень береться за роботу охоче, працює наполегливо, уважно, адже від правильної відповіді залежить відкриття чогось нового, невідомого. А відкривши, учні задоволені тим, що кожний вніс частину своєї праці у відкриття. Саме тому Миненко Валентина Федорівна досить часто застосовує окремі елементи з перечисленого вище списку або поєднує деяки з них. Тому саме завдяки цьому вона активізує пізнавальну роботу усіх учнів і спонукає їх до плідної праці на уроці.
Матеріал підготували:
Бардаченко Роман Анатолійович
Гладкий Сергій Вікторович
При написані даного матеріалу були використані папки вчителя – методиста Миненко Валентини Федорівни, а також особисті спостереження на уроках і спілкування з вчителем з даного питання.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.