2. Опис. Змістові модулі:
Модуль 1. (Загальні відомості про будівельні машини і механізми). Загальні відомості про машини і механізми та їх класифікація. Складові частини машин, механізмів, обладнання і устаткування.
Модуль 2. (Техніко експлуатаційні характеристики машин, механізмів і обладнання). Машини для земляних робіт. Машини для транспортних та навантажувально-розвантажувальних робіт. Підйомно-транспортні машини. Машини, механізми, обладнання та устаткування для бетонних, залізобетонних та санітарно-технічних робіт. Техніко-експлуатаційні та економічні показники машин, механізмів, обладнання та устаткування. (опис із ОПП або ОКХ спеціальності)
Важливим фактором підвищення продуктивності праці в будівництві є зростаюче оснащення будівельно-монтажних організацій ручними машинами, засобами малої механізації. Для скорочення малокваліфікованої й монотонної праці, а також праці у важких умовах усе ширше впроваджуються автоматичні маніпулятори (промислові роботи), у конструкціях машин використовується гідравлічний привод і гідропередачі як більш досконалі порівняно з механічними.
Від інженера-будівельника як керівника й організатора сучасного високомеханізованого будівництва вимагаються глибокі знання принципів дії обладнання та будівельних машин, основних факторів, що впливають на їхню продуктивність та якість виконуваних робіт, а також основ раціонального вибору й правильної експлуатації машин.
У розділі “Деталі машин” вивчаються конструкції, призначення й основні методи розрахунку деталей, що використовуються у машинах різного призначення. Цей матеріал є базою для вивчення конструкцій будівельних машин і устаткування.
У розділі “Будівельні машини” вивчають різновиди, конструкції й сфери раціонального використання будівельних машин різного призначення.
У зв’язку з підвищенням ролі самостійної підготовки студентів потрібен періодичний поточний контроль їхніх знань. Для полегшення самостійної підготовки студентів розроблені контрольні питання з кожної теми розділів з указівкою необхідної літератури. Наведені далі контрольні питання використовуються також для поточного контролю знань студентів під керівництвом викладача. В цьому випадку до початку виконання лабораторної роботи кожному студенту пропонується відповісти за вказівкою викладача в письмовій формі на 2-3 питання протягом 10-15 хв. За час проведення лабораторної роботи викладачі перевіряють відповіді й оцінюють їх за правильністю й повнотою. Отримані оцінки заносяться до журналу і є основою для атестації студентів.
1. Роль машини в будівельному виробництві.
2. Характеристика форм упровадження машин у будівельне виробництво.
3. Основні заходи щодо підвищення ефективності використання будівельних машин.
4. Характеристика основних напрямків удосконалення будівельних машин.
5. Визначення поняття “машина” і “механізм”.
6. Характеристика загальних вимог до будівельних машин.
[1, § 1-3]
1.1. Предмет курсу “Деталі машин”. Основні поняття й визначення в курсі.
1.2. Загальні вимоги до деталей машин.
1.3. Визначення допустимих і граничних напружень і методи визначення допустимих напружень.
1.4. Визначення понять “допуск”, “посадка”, “взаємозамінність”.
1.5. Характеристика матеріалів, що використовуються для виготовлення деталей машин, та їхні властивості. Навести приклади.
1.6. Поняття якості виробу. Роль якості деталей машин у підвищенні технічного рівня будівельних машин.
1.7. Визначення понять “стандартизація”, “уніфікація” і “агрегатування”. Їх роль у сучасному машинобудуванні.
[1, § 21-36]
2.1. Основні типи нарізок і галузі їхнього раціонального використання.
2.2. Види нарізних з’єднань. Зобразити їх.
2.3. Визначити внутрішній діаметр d1 нарізки болтового з’єднання, зображеного на рисунку:
[s]р = 14×107 Па;
Р = 10000 Н.
2.4. Визначити діаметр d1 болта в з’єднанні, показаному на рисунку:
f = 0,15…0,2;
P = 10000 H;
[s]p = 14×107 Па.
2.5. Визначити діаметр d болта у з’єднанні, зображеному на рисунку:
[t]зр = 8×107 Па;
Р = 10000 Н.
2.6. Призначення й класифікація шпонкових з’єднань. Вибір розмірів шпонки.
2.7. Види шпонкових з’єднань (зобразіть на рисунку). Переваги й недоліки шпонкових з’єднань відносно шліцьових.
2.8. Визначити робочу довжину lp призматичної шпонки за умовами її роботи на зминання:
[s]зм = 15×107 Па;
b = 12 мм;
h = 10 мм;
d = 50 мм;
Мкр = 300 Н×м.
2.9. Різновиди й схематичне зображення шліцьових з’єднань. Переваги й недоліки шліцьових з’єднань відносно шпоночних.
2.10. Визначити робочу довжину lp шпонки за умови її роботи на зріз:
[t]зр = 8×107 Па
b = 12 мм;
h = 10 мм;
d = 50 мм;
Мкр = 300 Н×м.
2.11. Виконати перевірний розрахунок шліцьового з’єднання, зображеного на рисунку, за умови його роботи на зминання:
[s]зм = 5×107 Па;
lр = 50 мм;
Мкр = 250 Н×м;
z = 10;
D = 32 мм;
d = 26 мм;
y = 0,8.
2.12. Виконати перевірний розрахунок шліцьового з’єднання, зображеного на рисунку, за умови його роботи на зріз:
[t]зр = 8×107 Па;
lр = 20 мм;
Мкр = 250 Н×м;
z = 10;
D = 45 мм;
d = 36 мм;
y = 0,8.
2.13. Різновиди, галузь застосування, переваги й недоліки профільних з’єднань.
[1, § 70, 72, 77, 82, 85, 87, 88]
3.1. Вісь і вал. Різниця між ними.
3.2. Накреслити схему вала і на ній показати основні конструктивні елементи.
3.3. Розрахункова схема й формули для розрахунку осей і валів на статичну міцність. Пояснити позначення, що входять до них.
3.4. Види тертя у вузлах машин і механізмів, їхня характеристика. Навести приклади.
3.5. Характеристика засобів зменшення сил тертя у вузлах машин. Навести приклади.
3.6. Різновиди підшипників ковзання. Галузь їхнього раціонального використання.
3.7. Накреслити схему роз’ємного жорсткого підшипника ковзання, пояснити його будову та назвати галузь використання.
3.8. Формули для розрахунку підшипників ковзання на питомий тиск і нагрівання. Пояснити величини, що входять до їх складу.
3.9. Накреслити схему нерознімного (глухого) підшипника ковзання. Пояснити його будову й назвати галузь використання.
3.10. Визначити розрахункову довжину ln підшипника ковзання механізму за допустимим питомим тиском:
[р] = 2×106 Па;
Р = 5000 Н;
dв = 50 мм.
3.11. Визначити розрахункову довжину ln підшипника ковзання за допустимим зносом і нагріванням підшипникового вузла:
[p×u] = 6,28×106 Н/(м×с);
Р = 20000 Н;
dв = 100 мм;
n = 5 об/с.
3.12. Класифікація підшипників кочення, їхні порівняльні характеристики.
3.13. Накреслити схему кулькового радіального підшипника кочення. Його будова й сфера використання.
3.14. Накреслити схему радіально-упорного роликопідшипника. Його будова й сфера використання.
3.15. Переваги й недоліки підшипників ковзання порівняно з підшипниками кочення.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.