Оптимізація маркетингової діяльності організації. Розроблення концепції товару та визначення його характеристик, страница 7

Тепер підставляємо знайдені дані в систему :

         31659 = 12∙в_о + 5795 ∙ в₁

         14631100 = 5795 ∙ в_о + 2901027∙ в₁

 Виразимо з першого рівняння в_о = (31659 - 5795 ∙ в₁)/12. Підставимо в друге рівняння :

           14631100 = 5795 ∙((31659 - 5795 ∙ в₁)/12) + 2901027∙ в₁,

            102524,92 в₁ = -657558,75, →  в₁ = - 6,41.

Знаходимо  в_о = (31659 - 5795 ∙ (-6,41))/12 = 5733,75.

 Отже, рівняння регресії має такий вигляд :

N =5733,75- 6,41 ∙Ц .

Тепер будуємо графік залежності N від Ц.

Тепер визначаємо щільність зв’язку між цими величинами, для чого обчислюємо коефіцієнт детермінації :

R² = σ_N²/ σ_n² , де

σ_N² = Σ(N_i - n)²/ m – факторна дисперсія

σ_n² = Σn_i²/m – (Σn_i / m)² – загальна дисперсія

σ_N² = 4212554/12 = 351046,17

σ_n² = 87931489/12 – (31659/12)² = 367261,0208

   Отже, R² =351046,17/ 367261,0208 = 0,96.

Так як коефіцієнт детермінації = 0,96 , то зв'язок між ціною і попитом щільний.

4.2.Визначення оптимальної ціни , при якій фірма отримає максимальний прибуток.

Математична модель цієї задачі має вигляд :

                                                                  П = [Ц*N – (F + V*N)] → max

Шукаємо : -  Ц_опт = (в₀ –в₁∙V)/(-2в₁) , Ц_опт = (5733,75+6,41*319)/2*6,41 =607 грн.

                    -  N_опт =в₀ + в₁*Ц_опт , N_опт = 5733,75+(-6,41)*607 = 1843 од.

      П_max = Ц_опт ∙ N_опт – (F + V∙ N_опт) _,

       П_max  = 607*1843 – (207625 + 319*1843) = 323159 грн.

В результаті проведених розрахунків отримуємо величину максимального прибутку для значення оптимальної ціни (607 грн.) та обсяг збуту (1843 од.), при яких цей прибуток буде отримано.

            Знаходимо також собівартість одиниці продукції при даному обсязі збуту :

S = V + F/N_опт , S = 319 + 207625/1843 = 432 грн.

Будуємо графік залежності собівартості від обсягу збуту :

Для прийняття ефективних рішень важливе значення має  визначення цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту визначає чутливість споживачів до змін у цінах з точки обсягу товарів , що вони купують.

                        Е_nц = ((N₁ – N_m)/(N₁ + N_m))/((Ц₁ – Ц_m)/( Ц₁ + Ц_m)).

                         Е_nц  =   ((1644,17 – 3438,97)/(1644,17+3438,97)) / ((638 -358)/(638+358)) = -1,25.

Так як цінова еластичність по модулю перевищує 1, то попит на товар є еластичним , тобто незначні зміни ціни приводять до суттєвіших змін обсягів збуту.

            Результати аналізу еластичності попиту дуже важливі для формування цінової політики підприємства, визначення стратегії маркетингу. Так як в нас попит еластичний доцільно використовувати методи цінової конкуренції, оскільки зниження ціни приведе до збільшення обсягу продажу товару і загального доходу підприємства.

Розділ 5. Формування оптимальних каналів розподілу товару

Канали розподілу (збуту) – це сукупність фірм чи окремих осіб , які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення товарів і перебирають на себе або сприяють переданню права власності на товари на шляху їх просування від виробника до споживача.

            Довжина каналу збуту визначає кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача. На основі цього виділяють канал нульового рівня (прямого маркетингу), однорівневий канал і дворівневий канал. Ми обираємо канал прямого маркетингу. На нашу думку найоптимальніше буде продавати свій товар безпосередньо споживачам ( через мережу фірмових магазинів). Це дасть нам змогу повністю контролювати свій збут і якнайповніше задовольняти потреби споживачів через тісний контакт з ними. Також наші фірмові магазини будуть формувати наш імідж.

            Ширина каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Так як ми обрали канал прямого маркетингу ширину каналу не визначаємо.