Типологічний аналіз свіжої сосново-грабової судіброви. Класифікація типів лісу породи у даному типі лісорослинних умов. Діагностична характеристика типу лісу, страница 9

Показники табл. 3.1. визначаємо наступним чином:

·  вік рубки приймаємо згідно діючих вимог залежно від породи, типу лісу та групи лісів, лісорослинної зони.

В даному випадку вік рубки становить 81-100 років.

·  недобір деревини (гр. 2) вираховуємо, як різницю між  фактичним  і потенційним запасом;

·  площу стиглих насаджень беремо з табл. 2.1. (гр. 3), на основі даних про вік рубки;

·  недобір деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) отримуємо, як частку від ділення недобору деревини у віці рубки (гр. 4) на площу стиглих насаджень;

·  площу всього типу лісу (гр. 2) беремо із табл. 2.1. (гр. 2);

·  максимально важливі втрати деревини в типі лісу визначається шляхом перемноження недобору деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) на площу всього типу лісу.

4. Висновки про сучасний стан насаджень свіжої сосново-грабової судіброви.

Свіжа сосново-грабова судіброва широко поширена в західній частині підзони широколистяних лісів (українське Полісся), рідше - в західному Лісостепу. В лісовій зоні займає підняті мізцеположення або схили, в Лісостепу - пониження.

Аналізуючи вікову структуру насаджень, доцільно звернути увагу на те, що найбільшу площу насаджень займають молодняки, тобто деревостани у віці 1-40 років. Важливим значенням є ступінь використання типологічного потенціалу за віковими групами. На мою думку такий високий рівень використання пов'язаний з наявністю високої кількості супутніх порід, які максимально відповідають грунтово-кліматичним умовам місцезростання. Змішані за складом і складні за формою лісостани повніше використовують лісорослинні умови, тому є більш продуктивнішими, більш стійкими.

Також, слід звернути увагу на особливості розподілу насаджень. Похідні деревостани займають майже 90 %, порівняно з корінними, які складають 13 % від всієї площі деревостанів. Для того щоб відновити корінні насадження без змін порід, а також підвищити продуктивність деревостанів, необхідно впроваджувати наступні заходи: - проводити рубки догляду; - проводити суцільні рубки; - здійснювати обрізання; - видалити необхідні деревостани; - застосувати певні методи боротьби з шкідниками. Тільки детальний нагляд може дати високі результати.

Список використаних джерел

1.  Герушинський З. Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. – Львів: вид-во «Піраміда», 1996.- 208 с.

2.  Тереля І.П., Ященко П.Т., Зварич Ю.В., Михайлів О.Б. Лісознавство: Курсова робота. – Львів: УкрДЛТУ, 2005. - 32 с.

3.  Швиденко А. Й., Остапенко Б. Ф. Лісознавство: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001.- 352с.

4.  Генсірук С.А., Фурдичко О. І., Бондар В.С., Історія лісівництва в Україні.  Львів: Світ, 1995.- 424с.;

5.  Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 160 с.