Світло-сірі лісові грунти виділяються серед сірих лесных| грунтів найбільшої опідзоленістю| і найменшою потужністю| гумусового горизонту. За морфологічними ознаками і властивостями вони близькі до дерново-підзолистих грунтів|.
Горизонт A1| — невеликіої потужності (15-20см| і менше|), світло-сірий, часто нерівномірного забарвлення|фарбування|, із|із| слабо вираженою|виказувати| комкувато-горіховою| або комкувато-пластинчастою| структурою. На орних угіддях А1 зазвичай|звично| безструктурний, розпорошений.
Гумусово-оподзоленний горизонт A1A2 має чіткі ознаки опідзоленості — світло-білястий відтінок, лускову, пластинчасту або плитчато-горехувату структуру з рясною білястою присипкою.
Горизонт А2 характеризується або плйтчато-горехуватою, або горехуватою структурою з білястою присипкою і поступово переходить в иллювиальный горизонт В з помітною присипкою і буро-коричневими примазками по гранях горіехувато-призматичної структури.
Поступово іллювіальний| горизонт переходить в породу| С. Як правило в кінці|у кінці| другого метра профілю зустрічаються карбонати.
Сірі лісові грунти характеризуються інтенсивнішим розвитком дернового процесу| і ослабленням підзолистого| в порівнянні зі світло-сірими.
Морфологічно відрізняються від них темнішим кольором горизонтів А1 і А1А2, підвищеною потужністю горизонту A1 (до 25—30 см), комкувато-дрібногоріховатої структурою горизонту A1A2. Горизонт А2В може бути відсутнім; горизонт В має ті ж ознаки, що і у світло-сірих грунтів. Темно-сірі лісові грунти за своїми ознакам і властивостям близькі до чорноземів. Гумусовий горизонт A1i у них потужніший, ніж у сірих лісових грунтів, і темнішого забарвлення. Структура його грудкувата або комкувато-горіхувата. Горизонт A1A2 досить інтенсивно заповнюється гумусом, має горехувату структуру з білястою присипкою .
Іллювіальний горизонт виділяється темно-буром забарвленням|, помітною ущільненістю|, чітко выраженною| горіхувато-призматичною| структурою. На відміну|відзнаку| від світло-сірих і сірих грунтів біляста присипка в горизонті| В багата, інколи|іноді| навіть відсутнія. Зазвичай|звично| на глибині 120—150 см залягають карбонати|.
|
|
Рис. 2. Сірий лісовий грунт
2. Типологічний аналіз типу лісу
Вихідними матеріалами для виконання цього розділу є матеріали видані індивідуально і занесені в табл. 2.1.
За даними табл. 2.1. визначаємо:
· запас на ділянці, для цього перемножуємо площу ділянки (гр. 2) на запас 1 га даної ділянки (гр. 9);
· загальну площу для кожної вікової групи типу лісу цілому (підсумок по вікових групах у гр. 2);
· загальний запас для вікової групи і типу лісу в цілому (підсумок у гр. 10);
· тип деревостану (гр. 11) згідно з принципами екологічної типології.
Типи деревостану можна позначити символами: корінний тип деревостану «К» і похідний – «П».
2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності
Визначення вказаних показників та вирахування ступені типологічного потенціалу зведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.Типологічний потенціал вологої буково-ялицевої смеречини і ступінь його використання смеречині
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
