Розробка принципової схеми заданого типу мікроконтролера та мікро-ЕОМ, структури зовнішнього пристрою та необхідних драйверів для периферійних пристроїв, страница 3

Функціональні частини на схемах зображуються у вигляді прямокутників (b х Н) розмір b = 1,5Н, розмір Н вибирають з ряду 10, 15 і далі в проміжок 5 мм.

На структурній схемі над умовними графічними позначеннями вказують чергові номера з верху вниз в напрямку з ліва направо. На схемі допускається робити пояснюючі написи (рис. 1).

На схемі товщина ліній зв'язку 0,3...0,4 мм., функціональні частини 0,4...0,5 мм.

Ліній групового зв'язку (лінії електричного зв'язку проводів, шини) зображують більш товстими лініями.

Більш товсті лінії зв'язку і графічні позначення виконуються в два рази товстішими ніж прийняті товщини ліній зв'язку.

Лінії зв'язку повинні складатися з горизонтальних та вертикальних відрізків з довжиною між ними не менш 3 мм. При цьому кількість зломів і взаємних перетинів повинна бути найменшою. Якщо лінії зв'язку ускладнюють читання схеми, їх можна обірвати, закінчивши стрілкою, і вказати призначення чи найменування яке присвоюється цій лінії (наприклад, номер приводу, найменування сигналу, чи умовне позначення буквою, цифрою).

 Правила виконання схеми електричної принципової.

Для сучасного представлення всіх логічних елементів та цифрових схем використовуються прямокутні символи. Спеціальний умовний індекс операції всередині прямокутника вказує на залежність виходів пристрою від входів.

Принципові схеми мають код ЕП або 201 (СТ РЕВ 527-77). Елементи схеми відображають за ДСТУ 2.743-91, ДСТУ 2.759-91*. Входи елементів відображають з лівого боку від умовного графічного позначення елементу, виходи - з правого боку. Не допускається проводити лінії виводів на рівні сторін прямокутників, проставляти на лініях виводів стрілки, показуючи хід потоків інформації. Допускається повертати УГП на кут кратний 90°, при цьому входи показують зверху, а виходи знизу. Розмір УГП по висоті повинен бути кратним постійному розміру С/2, де С не менше 5 мм. При цьому відстань між горизонтальною стороною прямокутника та найбільшою лінією виводу повинна бути не менше і кратна розміру С/2. Відстань між лініями виводів повинна бути не менш і кратна розміру С. Розмір УГП по ширині визначається наявністю додаткових полей, числом знаків в середині загального поля, розміром шрифту. Ширина додаткового поля повинна бути не менш 5 м.

В схемах з елементами одного типу, що повторюються, і які мають велику кількість виводів одного функціонального позначення, допускається один елемент відобразити повністю, а інші повторювати скорочено. У зону скорочення відображають мітку першого і останнього виводів, а лінії зв'язку об'єднують в одну групову лінію зв'язку (рис. 2)

Рис.2. Спрощення відображення однотипних елементів.

Допускається пакетне відображення елементів та зв'язків(рис.3).

Рис.3. Пакетне відображення елементів та зв'язків.

Функціональні групи, які утворені з декількох елементів (пристроїв) і які виконують логічні функції, допускається зображувати сполученим способом. При цьому оклемі логічні елементи відділяються один від одного штриховими лініями (рис.4).

Рис.4.

Якщо конструктивно об'єднані логічні елементи виконують однакову логічну функцію, інформацію про них можна проставляти в одному верхньому елементі (рис.4).

Елементи і пристрої, які не виконують логічні функції, але які використовуються в проектуванні (наприклад, аналогові елементи, діодні, резисторні збірки і т.п.), допускається зображати прямокутниками. Для них діють всі положення ДСТУ 2.743-91.

Позиційні позначення.

Всім елементам, пристроям, які зображуються на схемі, присвоюють позиційні позначення, які вміщують інформацію про вид елемента пристрою) і його порядковий номер в межах даного виду.

На схемах електричних принципових використовується літерно- цифрове позначення, яке розміщується зверху УГП (рис.5).

Рис.5.

DD - умовне позначення, яке вказує на належність елемента (пристрою) до цифрової техніки.

Перша цифра вказує на порядковий номер мікросхеми, яка використовується в проекті; друга - номер елемента в даній мікросхемі. Порядкові номери надають починаючи з одиниці; в межах групи з однаковими позиційними позначеннями відповідно з послідовністю розміщення елементів на схемі, як правило, зверху вниз в напрямку зліва на право.