VІ. Підведення підсумків уроку
Виставляння оцінок за роботу на уроці.
VІІ. Домашнє завдання, прибирання робочого місця.
Завдання додому – закінчити виконання куполу церкви.
3.3. Експериментальна перевірка методики розвитку креативного мислення
Дослідницька робота здійснювалась під час проходження педагогічної практики у Басанській ЗОШ І-ІІІ ст. Пологівського р-ну, Запорізької обл.. На початку експериментальної роботи було проведено аналіз загально-педагогічних умов. Школа забезпечена висококваліфікованими кадрами та посідає одне з чільних місць серед шкіл району за рівнем освіченості учнів (учні школи постійно займають призові місця на районних олімпіадах з різних навчальних предметів, показують добрі результати на обласному рівні; значна кількість випускників продовжує освіту у вищих навчальних закладах).
Щодо дидактичних вимог, то рівень кваліфікації учителя праці, досвід роботи, забезпеченість необхідними ТЗН, динамічними наочними посібниками, добра матеріально-технічна база трудового навчання створюють всі необхідні умови для постійного розвитку конструкторських здібностей учнів.
Перш ніж приступити до дослідження, ми провели тест для визначення початкового рівня креативного мислення учнів 10 класу. Для цього використовувався тест Торренса «Завершення малюнку» (додаток А). Пропонований варіант тесту являє собою набір з 6 карток з певними зображеннями елементів (ліній). Учні повинні домалювати малюнок до деякого осмисленого зображення. Проведення даного тесту дозволяє визначити такий показник креативності, як оригінальність. Проводиться в груповій формі.
В експерименті було задіяні 14 дівчат, які навчаються у 10 класі.
Після проведення тесту з’ясувалось, що креативне мислення розвинене на високому рівні тільки у одного учня, 10 учнів мають середній рівень, 3 учні з низьким рівнем креативного розвитку.
Метою констатуючого експерименту було з’ясування рівня розвитку креативності учнів 10 класу.
Для досягнення мети був проведений тест, результати якого свідчать про те, що досить низький відсоток учнів мають високий показник креативності.
Метою формуючого експерименту є розвиток креативного мислення учнів за допомогою розробленої методики викладання теми «Виконання куполу церкви» з використанням макетів споруд плетених бісером.
Для формуючого експерименту було розроблено:
1. Приклади архітектури малих форм плетених бісером.
2. Методичні рекомендації щодо проведення уроку за темою «Виконання куполу церкви» (10-й клас).
В процесі формуючого експерименту уроки проводились в звичайних умовах діяльності загальноосвітньої школи, в дні та години, передбачені навчальним планом.
Метою контролюючого експерименту є визначення та порівняння рівня розвитку креативного мислення учнів 10 класу до та після проведення розробленого уроку.
По закінченню експерименту було знову проведено тест на визначення рівня креативності учнів. Для цього використовувався вже знайомий учням тест «Завершення малюнку», в якому діти отримали картки з іншими елементами.
Учні, у яких виявили високий рівень розвитку креативності майже не потребували допомогои вчителя, самі пропонували варіанти вирішення завдання, вносили пропозиції щодо техніки виконання виробу, працювали в достатньому темпі (уклалися у визначений для виконання роботи термін).
Учні з середнім рівнем розвитку інколи зверталися до вчителя за допомогою але пропонували свої варіанти закінчення даху споруди, деякі уклалися у визначений для виконання роботи термін.
Учні з низьким показником рівня розвитку креативного мислення постійно потребували допомоги вчителя, не вносили ніяких пропозицій, користувалися запропонованою вчителем технологічною картою виконання виробу. У визначений для виконання роботи термін не вклалися.
Одержані результати експериментальної роботи дозволили зробити висновок, що розроблена методична система позитивно впливає на розвиток креативного мислення учнів, підвищує інтерес до навчання та підтверджує ефективність запропонованої методики.
ВИСНОВКИ
У ході дослідження, проаналізувавши психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми формування креативного мислення в учнів, нами було доведено, що творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у шкільному віці в процесі навчання. Відтак, розвиток творчої активності школярів вимагає впровадження в навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити розвиток креативного мислення, фантазії та уяви учнів. Були розглянуті форми та методи розвитку креативного мислення при бісероплетінні; теоретично обґрунтували і розробили методику розвитку креативного мислення в учнів 10 класу на уроках технології в процесі плетіння бісером; дослідили вплив комплексу розроблених навчальних засобів на розвиток креативного мислення учнів в процесі бісероплетіння.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.