Сутність та зміст поняття іпотечне кредитування. Особливості іпотечних систем в різних країнах світу. Важливі історичні передумови для формування ринку іпотеки, страница 4

Згідно ж Закону України “Про іпотеку”, іпотека — це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном,  що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника [ЗБ1]

Згідно Цивільного Кодексу під іпотекою розуміється застава  нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи [ЗБ3].

Таким чином, на думку автора, у визначенні сутності поняття іпотека  деяких авторів є певна невизначеність, зміст якої визначається в тому, що іпотеку уявляють лише як заставу нерухомого майна або те, за допомогою чого забезпечується чи досягається виконання певних зобов'язань, не вказуючи при цьому, що іпотека — це завжди створення певних відносин (кредитних, фінансових, відносин власності і т.п.), за допомогою яких безпосередньо і відбувається  застава  нерухомого майна, а тому автор пропонує під іпотекою розуміти систему взаємовідносин між іпотекодавцем та іпотекодержателем щодо забезпечення грошових зобов'язань позичальника заставою нерухомого майна, що перебуває у його власності та користуванні та яке у разі  невиконання боржником своїх обов'язків переходить до права власності кредитора.

Одними з важливих категорій іпотеки є категорії «іпотечне кредитування» та «іпотечний кредит».Розкриваючи сутність та зміст цих понятть, доцільно, перш за все розглянути і сутність таких категорій як кредит та кредитування (рис. 1.1) та показати їх відмінність саме при визначенні «іпотечного кредиту» та  «кредитування».

 


Рис. 1.1 – Визначення сутності поняття «кредит» та «кредитування»

ВИСНОВКИ ПРО СУТНІСТЬ

Згідно з Майданик Р.А.іпотечний кредит — це довгостроковий кредит, який надається під заставу нерухомості банківськими і не банківськими кредитними фінансовими установами, що мають право здійснювати кредитні операції (кредитні спілки тощо) [М1, с. 33]

В той же час Ковалішин І. визначає іпотечний кредит як економічні-правові відносини, які виникають між іпотечним кредитором та іпотечним позичальником з приводу надання кредита, забезпеченням якого є нерухоме майно, яке належить другій чи третій особі (поручитель) на правах власності 1, с. 124].

На думку Внукової Н.М. та Бажанова О.Є іпотечний кредит — це правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування іпотеки [В2, с. 147].

Іпотечний кредит з погляду Міллера – це кредит під заставу нерухомості, що надається з використанням іпотечних заставних, які є свідченням існування кредиту та його обтяження нерухомістю [М3, с. 79].

В той же час Терещенко Г. визначає іпотечний кредит як особливу форма кредиту, пов'язану з наданням позик під заставу нерухомого майна – землі, виробничих або житлових будівель тощо 1, с. 98].

На думку ж автора під  іпотечним кредитом необхідно розуміти певну форму кредиту, яка надається під заставу нерухомого майна та створює правовідносини між кредитором та позичальником на підставі кредитного іпотечного договору.

На відміну від іпотечного кредиту, іпотечне кредитування це певний механізм з надання того ж самого іпотечного кредиту (в порівнянні з визначенням поняття “кредит” та “кредитування”), але ось на думку багатьох авторів та законодавства, іпотечне кредитування має наступну сутність:

1. Згідно Закону України “Про іпотечне кредитування” іпотечне кредитування — це правовідносини, що виникають з приводу  набуття  права  вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими  документами [ЗБ2]

2.  Іпотечне кредитування — це правовідносини, які виникають з приводу набуття прав вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими документами[В2, с. 147].

3.  Іпотечне кредитування — це фінансово-кредитні відносини , які виникають  між іпотечним кредитором (іпотекотримачем) та позичальником іпотеки (іпотекодавцем) з приводу надання кредиту, забезпеченням якого є нерухоме майно, яке належить другій чи третій особі на правах власності [С1].

ДОБАВИТЬ ПАРУ ОПРЕДЕЛЕНИЙ